Ухвала КАС ВП від 04.04.2018 року у справі №804/2111/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

30 жовтня 2018 року

справа №804/2111/14

адміністративне провадження №К/9901/2666/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у складі судді Куделько Н.Є. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у складі суддів Прокопчук Т.С., Божко Л.А., Лукманової О.М. у справі № 804/2111/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога Плюс» до Управління Держземагенства у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога Плюс» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області (далі - Управління Держземагенства, відповідач у справі), в якому просить

- визнати протиправним та нечинним рішення відповідача щодо застосування у витягах з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, для експлуатації та обслуговування автостоянки коефіцієнту функціонального використання земель 2,5 замість коефіцієнту 1,0;

- визнати коефіцієнт функціонального використання земель 1,0. для земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 таким, що підлягає застосуванню з 21 квітня 2010 року;

- зобов'язати Управління Держземагенства внести зміни до даних Державного земельного кадастру та у витяги з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 в частині зміни коефіцієнту функціонального використання земель з коефіцієнту 2,5 на коефіцієнт 1,0, що застосовується до земель транспорту та зв'язку.

28 травня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, позов задоволено в повному обсязі.

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради не погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Серед інших доводів касаційної скарги прокурор зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт використання земельної ділянки в комерційних цілях, спірна земельна ділянка надана Товариству для розміщення автостоянки, що має на меті отримання прибутку при наданні послуг зі зберігання транспортних засобів, про що неодноразово наголошувалось в судах попередніх інстанцій. Відтак прокурор наголошує на тому, що Дніпропетровською міською радою та Управлінням Держземагенства у м. Дніпропетровську правомірно застосовано коефіцієнт функціонального використання для земельної ділянки - 2,5.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року відкрито провадження за касаційною скаргою прокурора, справу № 804/2111/14 витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

10 липня 2015 року справа № 804/2111/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

10 січня 2018 року справа № 804/2111/14 передана до Верховного Суду.

Позивачем заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не подано.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги встановленні статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено.