Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №826/3835/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №826/3835/14

адміністративне провадження №К/9901/26967/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року (судді: Я.М. Василенко (головуючий), В.В. Кузьменко, О.І. Шурко) у справі № 826/3835/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 25.01.2013 № 0000081702, № 0000071702.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.01.2013 № 0000081702 та № 0000071702 не було враховано положень Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, зокрема, пункту першого, яким встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києві ДПС від 25 січня 2013 року № 00000081702 та № 0000071702. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що загальна виручка позивача у 2009 році не перевищувала 500 000 гривень, тому позивачем не було порушено положень п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, а у відповідача були відсутні підстави для донарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, контролюючий орган подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.01.2013 № 0000081702 та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даної позовної вимоги відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що обсяг виручки від провадження підприємницької діяльності позивачем у III кварталі 2009 року перевищив граничний рівень - 500 000,00 грн (встановлений п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98), а тому ФОП ОСОБА_2 повинен був з 1 жовтня 2009 року перейти на загальну систему оподаткування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.01.2013 № 0000081702.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2012 року № 8877/17-2-2118539556.

В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 1, п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, пп. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, внаслідок чого позивачем, на думку відповідача, перевищено обсяги виручки за 2009 рік та не задекларовано валовий дохід за 2009 та 2010 рік в сумі 75 638,21 грн.

Також відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 2.1, пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, внаслідок чого позивачем, на думку відповідача, не проведено реєстрацію платником ПДВ та не задекларовано податкові зобов'язання за 2010 рік в сумі 70 247,00 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, відповідачем прийнято ППР № 0000071702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - 75 638,21 грн та прийнято ППР № 0000081702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 87 808,75 грн (за основним платежем - 70 247,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 561,75 грн).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом при прийнятті ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 № 0000081702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 87 808,75 грн (за основним платежем - 70 247,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 561,75 грн) та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції положень підпункту 3.2.3. пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

9. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).