ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 280/13057/21
провадження № К/990/21768/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича - адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду, ухвалене 18 січня 2022 року в складі головуючого судді Артоуз О. О., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду, прийняту 18 квітня 2022 року у складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренко Н. А., суддів: Білак С. В., Шальєвої В. А.
І. Суть спору
1. В грудні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» (надалі також позивач, ПрАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів») звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (надалі також відповідач, приватний виконавець Сколибог О. С.), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №67883808 від 14 грудня 2021 року в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 5820000 доларів США (USD).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає про безпідставність оскаржуваної постанови, оскільки відповідач не посилається на дійсну вартість майна та не зазначає докази щодо оцінки такого майна, а на власний розсуд визначає основну суму заборгованості. Відтак, враховуючи, що законодавцем встановлено, що розмір винагороди приватного виконавця встановлюється у розмірі 10% від стягнутої ним суми або вартості майна, відповідачем протиправно взято в розрахунок загальну суму заборгованості по кредитному договору, а не суму повернутих коштів чи вартості майна.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. На виконанні у приватного виконавця Сколибога О. С. перебуває виконавче провадження ВП 67883808 з примусового виконання виконавчого напису № 140, який видав 13 лютого 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевельова В.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: корпус №2 (два) інв.. №330, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 31726223101, загальною площею 24912,70 кв.м., що розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2, який належить ПAT «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» на користь AT «Міжнародний резервний банк». Загальна сума заборгованості Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖТРАНСФООРМАТОР» перед Акціонерним товариством «СБЕРБАНК» за Договором про відкриття кредитної лінії №72-В/12/08/КЛ-КБ від 21 вересня 2012 року станом на 16 жовтня 2019 року за основною сумою кредиту (тілом кредиту) становить 58200000,00 доларів США.
14 грудня 2021 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67883808 щодо примусового виконання виконавчого напису №140, виданого 13 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського МНО Шевельова В. М. Зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати до приватного виконавця декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, в розмірі 5820000,00 доларів США та 21800,00 гривень.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. про відкриття виконавчого провадження №67883808 від 14 грудня 2021 року в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 5820000,00 доларів США (USD).
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру основної винагороди в оскаржуваній постанові приватний виконавець не врахував того, що підставою для сплати приватному виконавцю винагороди є вчинення ним виконавчих дій із забезпечення повного або часткового стягнення з боржника на користь стягувача зазначеної у виконавчому документі суми. В той же час, в межах зазначеного виконавчого провадження грошові кошти, присуджені на користь стягувача, приватним виконавцем з боржника не стягувались, а відтак, відсутні підстави для стягнення основної винагороди.
6. Третій апеляційний адміністративний суд із такими висновками суду першої інстанції погодився.
IV. Касаційне оскарження
7. Представник відповідача адвокат Штабовенко Денис Всеволодович (надалі - представник відповідача) подав касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
8. Верховний Суд ухвалою від 05 вересня 2022 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника відповідача Штабовенка Д. В. на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, дійшовши висновку про необхідність перегляду указаних судових рішень на предмет правильності застосування положень статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VIII) з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 260/801/19, від 10 вересня 2020 року у справі № 120/1417/20-а, від 28 жовтня 2020 року у справі № 640/13697/19, від 29 січня 2021 року у справі № 640/13434/19, від 26 серпня 2021 року у справі № 380/6503/20, від 21 січня 2021 року у справі № 160/5321/20, від 27 квітня 2021 року у справі № 580/3444/20, від 03 червня 2021 року у справі № 640/17286/20, від 08 липня 2021 року у справі № 360/2855/20, від 24 грудня 2021 року у справі № 200/3149/21-а.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
9. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
12. Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (надалі - Закон № 1403-VIII) встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Сервіси для юристів