Ухвала КАС ВП від 14.05.2020 року у справі №524/4668/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2020 року

Київ

справа №524/4668/17

адміністративне провадження №К/9901/33802/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Загороднюка А.Г., Уханенка С.А.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Копилова Антона Сергійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 жовтня 2017 року, прийняту у складі судді Кривич Ж.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: П`янової Я.В. (головуючий), Бондара В.О., Чалого І.С.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Копилова Антона Сергійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просив скасувати постанову серії АР № 432105 від 20.06.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постанова серії АР № 432105 від 20.06.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не порушував п. 16.2 ПДР України.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірної постанови.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. 20 червня 2017 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Кременчуці ДПП Копиловим А.С. винесено постанову серії АР № 432105 у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 14 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом RENAULT MEGANE, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кременчуці на перехресті вулиць Пролетарської та Соборної, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив вимоги п. 16.2 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

5. Вважаючи вищеозначену постанову протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Автозаводський районний суд м. Кременчука постановою від 03 жовтня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позов задовольнив.

7. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, з огляду на що дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваної постанови та, як наслідок, наявність підстав до її скасування.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

9. У скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що в адміністративному позові відсутні пояснення позивача, що в місці, час та дату, вказані в адміністративному позові він, керуючи автомобілем, під час повороту ліворуч на регульованому перехресті надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав. Таким чином, позивач не заперечує проти порушення ним п.16.2 ПДР України.

10.1. Також скаржником вказано, що нагрудною камерою патрульного зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення, позивачу роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порядок та строки оскарження постанови, порядок та строки сплати адміністративного штрафу.

11. Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

V. Джерела права й акти їх застосування

12. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.