ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року
м. Київ
справа №820/3951/15
касаційне провадження № К/9901/29194/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 (головуючий суддя - Бегунець А.О., судді - Рєзнікова С.С., Старосуд М.І.) у справі за позовом Приватного підприємства "МП Трейд" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконними дій та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "МП Трейд" (далі - позивач, Підприємство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), у якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), просило: визнати незаконними дії посадових осіб Управління щодо проведення фактичної перевірки магазину, розташованого за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, 164, і складення акта перевірки від 16.12.2014 №261/2040-21-02-10/34952938; визнати незаконним і скасувати рішення Управління від 03.02.2015 №000016/10-20-40-21-02/34952938; №000017/10-20-40-21-02/34952938; №000018/10-20-40-21-02/34952938; № 000019/10-20-40-21-02/34952938.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 03.09.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09.11.2016 скасував судові рішення попередніх інстанцій в частині оскарження рішень Управління від 03.02.2015 № 000016/10-20-40-21-02/34952938, № 000017/10-20-40-21-02/34952938, № 000018/10-20-40-21-02/34952938, № 000019/10-20-40-21-02/34952938, визнання незаконними дій щодо складання акта перевірки від 16.12.2014 № 261/20-40-21-02-10/34952938, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишені без змін.
Предметом нового розгляду справи були позовні вимоги щодо оскарження рішень Управління від 03.02.2015 №000016/10-20-40-21-02/34952938; №000017/10-20-40-21-02/34952938; №000018/10-20-40-21-02/34952938; № 000019/10-20-40-21-02/34952938, визнання незаконними дій щодо складання акта перевірки від 16.12.2014 № 261/2040-21-02-10/34952938.
В обґрунтування зазначеної частини позовних вимог Підприємство посилається на те, що контролюючим органом безпідставно застосовано фінансові санкції за порушення вимог частин 12 та 14 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), оскільки таке застосування санкцій можливе лише у разі встановлення здійснення платником податку систематичної роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за відсутності ліцензії (здійснення господарської діяльності по торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами включно і їх зберігання), а не одноразового продажу відповідного товару. Також позивач зазначає, що контрольна контрольно-розрахункова операція була здійснена з порушенням норм діючого законодавства, відповідно є незаконною, відтак прийняті рішення контролюючого органу підлягають скасуванню.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.12.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності відповідачем встановлених в ході перевірки порушень та правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР та вчинених дій по складанню акту перевірки.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.02.2017 визнав протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного розгляду звернення Підприємства з приводу отримання ліцензій з 11.12.2014 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновим виробами і невчасної їх видачі. Скасував постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішень та прийняв в цій частині нову постанову, якою позов про скасування рішень задовольнив. Скасував рішення Управління від 03.02.2015 №000016/10-20-40-21-02/34952938, №000017/10-20-40-21-02/34952938, №000018/10-20-40-21-02/34952938, №000019/10-20-40-21-02/34952938. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції з метою повного захисту прав та інтересів позивача, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи) вважав за необхідним вийти за межі позовних вимог та визнав протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного розгляду звернення Підприємства з приводу отримання ліцензій та невчасної їх видачі, оскільки при дотриманні строків розгляду заяв про видачу ліцензій, відповідач нові ліцензії повинен був видати в останній робочий день дії попередньо виданих ліцензій, як це передбачено положеннями статті 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 №1775-III (далі - Закон №1775-III), тобто 11.12.2014, однак відповідачем ліцензії видані позивачеві лише 15.12.2014, з терміном дії з 17.12.2014 по 17.12.2015, чим порушено права та інтереси Підприємства. Також, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що якщо суб`єкт господарювання, який здійснює реалізацію та збереження алкогольних напоїв і тютюнових виробів в одному торгівельному приміщенні (будівлі), не має відокремленого від об`єкта роздрібної торгівлі місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, то у такого суб`єкта господарювання відсутні підстави для внесення до Єдиного реєстру відомостей про місце зберігання, з огляду на його відсутність, відтак оскаржувані рішення контролюючого органу підлягають скасуванню.
Управління, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 15, 17 Закону №481/95-ВР, статті 2, пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних рішень.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не мав права виходити за межі позовних вимог, оскільки Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 09.11.2016 вже було надано оцінку даним правовідносинам, та в цій частині рішення судів попередніх інстанцій перегляду не підлягали. Відповідач доводить, що положення частин 35, 36 статті 15 Закону №481/95-ВР надають позивачу право зберігати алкогольні напої та тютюнові вироби в магазині позивача без його внесення до Єдиного державного реєстру за умови наявності діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі ними.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.04.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.
Верховний Суд ухвалою від 27.07.2018 касаційну скаргу Управління прийняв до провадження, витребував матеріали справи з суду першої інстанції, а ухвалою від 27.03.2023 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 28.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 16.12.2014 Управлінням проведено фактичну перевірку магазину Підприємства, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 164, за результатами якої складено акт від 16.12.2014 №261/20-40-21-0210/34952938 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог статті 15 Закону №481/95-ВР, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями за відсутності ліцензії; роздрібна торгівля тютюновими виробами за відсутності ліцензій; зберігання алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв; зберігання тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій тютюнових виробів.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті рішення від 03.02.2015:
№ 000016/10-20-40-21-02/34952938, яким до Підприємства застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 251379,34 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за відсутності ліцензії;
Сервіси для юристів