Ухвала КАС ВП від 02.03.2018 року у справі №804/243/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2018 року

Київ

справа №804/243/16

адміністративне провадження №К/9901/28477/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 (суддя - Панченко О.М.) у справі № 804/243/16 за позовом ОСОБА_2 до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та скасування податкової вимоги,-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив скасувати податкову вимогу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.11.2015 року №3792-23.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху у зв'язку з тим, що скаржником не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016, апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 повернуто заявнику. ОСОБА_2 повернуто сплачений судовий збір в сумі 606,11 грн.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 ОСОБА_2 оскаржив її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права з огляду на те, що отримавши квитанцію про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж необхідно, суду слід було надати додатковий час для доплати необхідної суми судового збору, а не повертати апеляційну скаргу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

За правилами частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За правилами частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, у пункті 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) зазначено, що при поданні позовної заяви ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою)визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01.01.2016 встановлено 1378,00 грн.

Враховуючи вимоги адміністративного позову майнового характеру судовий збір за подання апеляційної скарги становить 606,32 грн. (1378,00*0,4*110%)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 606,32 грн.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду ОСОБА_2 надано квитанцію від 06.09.2016 №9750610003 про сплату судового збору в розмірі 606,11 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, недоплачена сума судового збору складає 0,21 грн.