Ухвала КАС ВП від 26.02.2018 року у справі №813/2451/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 лютого 2018 року

справа №813/2451/17

адміністративне провадження №К/9901/4085/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.,

за участю представників:

від позивача - Дмитренка В.П. на підставі ордеру серії ЛВ №098336 від 21.02.2018р.,

від відповідача - Дорош А.Б. за дов. від 20.12.2017 р. № 7782/9/13-01-10-02-06,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Гулик А. Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (головуючий суддя - Рибачук А. І., судді - Мікула О. І., Старунський Д. М.) у справі № 813/2451/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західінфо» (далі по тексту - Товариство, позивач, платник податків) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі по тексту - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010351407 від 21 червня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що акт, складений за наслідками перевірки, не підписаний посадовими особами контролюючого органу Кабаном О.О. та Салом О.С., а отже, такий акт не може підтверджувати факт проведення документальної перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у задоволенні позову Товариства відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт правопорушення не заперечується й самим позивачем, а акти, складені за результатами перевірки, хоча і мають певні недоліки однак такі недоліки не спростовують висновків посадових осіб контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог норм щодо регулювання обігу готівки у національній валюті та не можуть бути підставою незастосування до нього контролюючим органом фінансових санкцій.

27 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, в якій з посиланнями на положення Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 року, ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, ДСТУ 2732:2004, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року № 97, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 та практику Європейського суду з прав людини щодо невмотивованості судових рішень, доводиться порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і, як наслідок, помилковість висновків судів попередніх інстанцій.

Позивач просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

23 січня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, доводить законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

23 лютого 2018 року на адресу суду надійшли пояснення позивача по суті змісту відзиву відповідача на касаційну скаргу, які долучені до матеріалів справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.