Ухвала КАС ВП від 27.02.2018 року у справі №813/1766/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 лютого 2018 року

справа №813/1766/17

адміністративне провадження №К/9901/3360/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєва І. А., Юрченко В.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів: Онишкевич Т. В., Іщук Л. П., Попко Я.С.) у справі 813/1766/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі по тексту - Товариство, платник податків, позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 0003221400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 10941 грн. 93 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує безпідставним висновком податкового органу про нереальність господарських операцій, внаслідок яких занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 7294, 62 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено здійснення реальних операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Люфт Сервіс» в сумі 40 525, 67 грн., отримані від контрагента кошти визнано безповоротною фінансовою допомогою.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року за наслідком апеляційного перегляду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем правомірно віднесено до складу доходів вартість відпущеної електроенергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Люфт Сервіс». Вироки щодо посадових осіб, якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 яких визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 статті 27, ч. 1 статті 205 Кримінального кодексу України, не містять відомостей про встановлення у ході як досудового розслідування, так і судового розгляду будь-яких фактичних даних про наявність будь - яких господарських операцій позивача з цим Товариством.

17 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року. У касаційній скарзі податковий орган посилається на нереальність господарських операцій з контрагентом позивача, отриманні від нього кошти за жовтень-листопад 2015 року, за спожиту електроенергію вважає безповоротною фінансовою допомогою.

23 січня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому він обґрунтовує помилковість висновків податкового органу, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Відповідачем на виконання ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року у справі № 464/8004/16-к та відповідно до наказу податкового органу від 23 листопада 2016 року № 341 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго».

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та пункту 44.6 статті 44, підпункту 14.1.257 пункту 14.1. статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України.

На підставі висновків перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року №0003221400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10 941, 93 грн., у тому числі 7294 грн. 62 коп. основного платежу та 3647 грн. 31 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо доводів касаційної скарги.