Постанова КАС ВП від 27.02.2018 року

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 лютого 2018 року

справа №804/9094/16

адміністративне провадження №К/9901/4617/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєва І.А., Пасічник С.С.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у складі судді Прудник С.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року справі №804/9094/16 у складі колегії суддів Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Краяни" (далі - Товариство, позивач, платник податків) звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07 липня 2016 року №0000371400, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 347207 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 173603 грн. 50 коп. та від 09 листопада 2016 року №0000292200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 148269 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 74134 грн. 50 коп., з мотивів протиправності та безпідставності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року адміністративний позов Товариства задоволений, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення податкового органу від 07 липня 2016 року №0000371400, від 09 листопада 2016 року №0000292200.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано до суду та під час перевірки усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, здійснених між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джей Ель Систем Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус Павер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікод компані», Товариством з обмеженою відповідальністю «Пейсмен». За висновками судів попередніх інстанцій позивачем повно підтверджено факт придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у господарській діяльності Товариства, що доводить правомірність формування податкового кредиту.

20 листопада 2017 року Лівобережна об'єднана Державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Товариства відмовити у повному обсязі.

Заявник касаційної скарги доводить порушення судами попередніх інстанцій положень норм пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та норм статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому обґрунтувань щодо порушення судами норм матеріального і процесуального права відповідач не наводить. Мотиви порушення зазначених норм полягають виключно у непогодженні з висновками судів за результатами дослідження доказів.

Товариство 24 січня 2018 року надало відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, постановлені у справі судові рішення вважає законними та обґрунтованими. Надає аналіз дослідження усіх спірних операцій в розрізі контрагентів.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім оргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності Товариства з питань дотримання вимоги податкового законодавства з податку на додану вартість з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пейсмен» за липень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікод Компані» за січень 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус Павер», Товариством з обмеженою відповідальністю «Джей Ель Сістемс Груп» за квітень 2016 року та повноти відображення в податковому обліку, за результатами якої складено акт перевірки №1235/04-64-14/21864584 від 16.06.2016р.

На підставі даного акту перевірки та з урахуванням адміністративного апеляційного оскарження винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Висновком акту перевірки визначені порушення норм п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 347206,28 грн., в тому числі: серпень 2015 року - 95063 грн., січень 2016 року - 158477,69 грн., лютий 2016 року - 93665,59 грн. Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у відсутності підтвердження реальності здійснення Товариством господарських відносин із його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій основаних на дослідженні первинних документів долучених до матеріалів справи, інформації наведеної в акті перевірки, аналізу норм статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV (тут і надалі в редакції на період, який перевірявся), п.п.14.1.36 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції на період, який перевірявся), положень статті 198 цього Кодексу, про те, що позивачем надано до суду та під час перевірки усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, здійснених між ним та його контрагентами та подальшого використання товарів у власній господарській діяльності.

Посилання податкового органу на порушення позивачем положень пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є неприйнятними з огляду на те, що податковий кредит звітних податкових періодів липня 2015 року, січня та квітня 2016 років визначений виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та складається з сум податків, сплачених платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів. Жодна із підстав невіднесення суми сплаченого податку на додану вартість Товариством до податкового кредиту податковим органом в акті перевірки, впродовж розгляду справи судами першої, апеляційної інстанцій та касаційною скаргою не наведена.