ПОСТАНОВА
Іменем України
26 жовтня 2018 року
Київ
справа №826/20463/15
адміністративне провадження №К/9901/28848/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2015 року (Судді: В.А. Кузьменко, Р.О. Арсірій, О.П. Огурцов),
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 року (Судді: Шелест С.Б., Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.),
у справі № 826/20463/15
за позовом Приватного підприємства «Айленд»
до Державної фіскальної служби України
про визнання дій протиправними щодо не реєстрації податкової накладної, та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
02 вересня 2015 року Приватне підприємство «Айленд» (далі - позивач, ПП «Айленд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України) про визнання протиправним неприйняття податкової накладної від 09 червня 2015 року № 13 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді квитанції від 22 серпня 2015 року № 1 та вважати податкову накладну від 09 червня 2015 року № 13 прийнятою та зареєстрованою 22 серпня 2015 року (арк. справи 3).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 року адміністративний позов задоволений, визнані протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової накладної Приватного підприємства «Айленд» від 09 червня 2015 року № 13 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, та вважати прийнятою та зареєстрованою податкову накладну Приватного підприємства «Айленд» від 09 червня 2015 року № 13 в Єдиному реєстрі податкових накладних 22 липня 2015 року (арк. справи 37-40, 92-95).
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення і прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив на неврахування судами того, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 09.06.2015 року № 13 стала відсутність укладеного між позивачем та податковим органом Договору про визнання електронної звітності.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2018 року касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до ухвали Верховного Суду від 28 вересня 2018 року справа розглядається в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.07.2015 року позивач, з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подав до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну від 09.06.2015 року № 13, виписану для ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» на загальну суму 80 981,95 грн., у тому числі: ПДВ - 13 496,99 грн.
Згідно з квитанцією № 1 від 22.07.2015 року, документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, однак не прийнято відповідачем, у зв'язку із встановленою помилкою: «Помилка-порушення вимог п. 201.8 та 201.10 ст. 201 ПКУ, а саме: продавець не був платником ПДВ 22.07.2015 року. Дата анулювання свідоцтва ПДВ: 21.07.2015р.».
Задовольняючи адміністративний позов суди виходили з того, що відмова податкового органу в прийнятті податкової накладної з визначених відповідачем в квитанції підстав не передбачена діючим законодавством. Колегія суддів суду касаційної інстанції, погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з наступних підстав.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Сервіси для юристів