ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2023 року
м. Київ
справа № 815/6819/14
адміністративне провадження № К/9901/19762/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В, Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник Головне управління ДПС в Одеській області)
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року (Суддя: Катаєва Е.В.),
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2016 року (Судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В., Романішин В.Л.),
у справі № 815/6819/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНПРОМОПТ»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
02 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНПРОМОПТ» (далі - позивач, ТОВ «ВІНПРОМОПТ») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Одеси), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014 року № 0002682201 (т. 1 а.с. 2-12).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014 року №0002682201 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 336 418,00 грн за звітний період серпень 2013 року по декларації №9017876222 від 04.04.2014 року (т. 2 а.с. 197-201, 220-223).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності прийнятого на підставі акту перевірки від 20.05.2014 року №1049/22-01/37898313 податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 року № 0002682201, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 336 418,00 грн за серпень 2013 року по декларації №9017876222 від 04.04.2014 року, внаслідок того, що дані, наведені в уточненому розрахунку з податку на додану вартість за серпень 2013 року в сумі ПДВ 3 336 418 грн не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій, що були проведені, у первинних документах, порядку оформлення та подання для обліку відомостей та документів. Дійшовши вказаного висновку за результатами перевірки, відповідачем також були враховані висновки попереднього акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 22.10.2013 року № 2230/22-8/37898313, яким встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 3 336 418 грн. з посиланням на те, що у відповідності до п.49.15 ст.49 ПК України податкова декларація за звітний період серпень 2013 року вважається не поданою. Скаржник просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про рішення про відмову в задоволенні позову (т. 3 а.с. 4-7).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, як це передбачено частиною першою статті 341 КАС України, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування судами норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 06.05.2014 року по 13.05.2014 року відповідачем, згідно із пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування TOB «ВІНПРОМОПТ» від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку за серпень 2013 року, за результатами якої складений акт перевірки від 20.05.2014 року №1049/22-01/37898313 із висновками про порушення позивачем вимог ст.185, п.188.1 ст.188, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст. 200 ПК України, в результаті чого ним завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 333 6418 грн (т.1 а.с.13-20).
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 23.06.2014 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0002682201, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 336 418,00 грн за серпень 2013 року по декларації № 9017876222 від 04.04.2014 року (т.1 а.с.21).
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що висновки акта перевірки від 20.05.2014 року №1049/22-01/37898313, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на висновках попереднього акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 22.10.2013 року № 2230/22-8/37898313, в якому ДПІ відмовила в прийнятті податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року ТОВ «ВІНПРОМОПТ», проте податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками цієї перевірки скасовані в судовому порядку. До того ж, акт перевірки не містив будь-яких обґрунтувань, що дані, наведені в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість серпень 2013 року в сумі ПДВ 3 336 418 грн не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій, що були проведені, у первинних документах, порядку оформлення та подання для обліку відомостей та документів.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Підпунктом а) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Статтею 188 Податкового кодексу України визначений порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.
Сервіси для юристів