Ухвала КАС ВП від 23.06.2020 року у справі №813/2429/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року

м. Київ

справа № 813/2429/15

касаційне провадження № К/9901/40158/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 (головуючий суддя - Большакова О.О.; судді: Глушко І.В., Коваль Р.Й.) у справі № 813/2429/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Пасаж Театральний» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Пасаж Театральний» звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2014 № 0003872201 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2915989,00 грн., від 22.10.2014 № 0003842201, від 22.10.2014 № 0003832201 та від 10.12.2014 № 0004492201.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 16.11.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.03.2017 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 скасував та прийняв нову, якою позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 22.10.2014 № 0003832201, від 22.10.2014 № 0003872201 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4378,77 грн. та від 10.12.2014 № 0004492201 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 829,23 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Галицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області) оскаржила його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі, з урахуванням доповнення до неї, відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2015.

В обґрунтування своїх вимог Галицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 86, 138, 159, 161, 195, 202 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

Зокрема, наголошує на фіктивному (нереальному) характері господарських операцій із придбання позивачем робіт та послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтінг-груп», Приватного підприємства «Інфо-Пост», Приватного підприємства «Трасат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент».

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Пасаж Театральний» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, результати якої оформлено актом від 07.10.2014 № 1473/13-04-22-01/38420026.

За її наслідками орган доходів і зборів дійшов, зокрема, висновку про порушення позивачем вимог пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні робіт зі встановлення скляних перегородок та маятникових дверей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтінг-груп», робіт із доставки рекламно-інформаційних матеріалів та рекламних послуг у Приватного підприємства «Інфо-Пост», послуг із розміщення рекламних матеріалів на території кав`ярень, ресторанів та клубів у Приватного підприємства «Трасат», робіт з монтажу внутрішньої інформаційної електричної мережі в приміщенні торгівельного центру «Опера Пасаж» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент» з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених поставок.

На підставі зазначеного акта перевірки, за наслідками адміністративного оскарження та з огляду на наведені порушення відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 22.10.2014 № 0003872201, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 4378,77 грн.; від 10.12.2014 № 0004492201, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік у розмірі 829,23 грн.; від 22.10.2014 № 0003832201, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 17294,11 грн.

Відмовляючи в задоволенні зазначеної частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що контрагенти Приватного акціонерного товариства «Пасаж Театральний» підпадають під критерії суб`єктів господарювання, які мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість третім особам, що підтверджується відповідними актами, складеними за результатами проведених контрольних заходів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтінг-груп», Приватного підприємства «Інфо-Пост», Приватного підприємства «Трасат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент».

Натомість суд апеляційної інстанції, визнаючи розглядувані податкові повідомлення-рішення в зазначеній частині протиправними, виходив із того, що фактичне виконання спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами, а податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності та не надано доказів узгодженості його дій з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди.

За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.