Ухвала КАС ВП від 02.05.2019 року у справі №200/14113/18-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

Київ

справа №200/14113/18-а

касаційне провадження №К/9901/11062/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2019 (суддя Михайлик А.С.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (суддя Геращенко І.В., судді: Ястребова Л.В., Сіваченко І.В.) у справі №200/14113/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у грудні 2018 року звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.09.2018 № 0050014511 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) неперерахування (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 14558,51 грн.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 09.01.2019 позовні вимоги задовольнив повністю.

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про прийняття додаткового рішення, у якій просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат в загальній сумі 11914,4 грн., а саме: витрат, понесених на сплату судового збору, в сумі 1762 грн.; витрат, пов`язаних із прибуттям представника позивача до суду, в сумі 902,4 грн.; витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9250 грн.

Донецький окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 18.01.2019 заяву задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5164,2 грн. (в сумі 1762 грн. - витрати, понесені на сплату судового збору; в сумі 2500 грн. - витрати на професійну правничу допомогу; в сумі 902,4 грн. - витрати, що пов`язані із прибуттям представника позивача до суду). У задоволенні іншої частини викладених у заяві про розподіл судових витрат вимог відмовив.

Головне управління ДФС у Донецькій області оскаржило в апеляційному порядку додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2019 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 27.03.2019 додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2019 залишив без змін.

Головне управління ДФС у Донецькій області 17.04.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: статтей 90, 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, наголошує на тому, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, об`ємом наданих послуг та тривалістю розгляду справи.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.