Ухвала КАС ВП від 22.05.2018 року у справі №826/20445/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа №826/20445/16

адміністративне провадження №К/9901/50291/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Кузьменка В.А. від 27 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Земляної Г.В. від 12 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК м. Києва), у якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ДАБК м. Києва № 29 від 29 листопада 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації відбулося за відсутності підстав, передбачених статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, відповідачем не наведено зазначення у таких деклараціях недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Крім того, позивач звертає увагу, що скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації здійснене не за наслідками перевірки об'єкта будівництва та без винесення приписів, тобто з порушенням встановленої процедури.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, однак, наявності ознак самочинного будівництва, визначених у частині другій статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідачем не доведено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Департамент ДАБК м. Києва звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, в задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що спірний об'єкт будівництва не відповідає Містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки від 16 квітня 2013 року № 84999/0/12/009-13. Крім того, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15 серпня 2014 року № 91/14/12-3/009-14, на які у декларації про готовність об'єкта будівництва до експлуатації посилається позивач, відсутні в базі документообігу Департаменту.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту ДАБК м. Києва, в якому міститься заперечення проти касаційних вимог, вказується на їх необґрунтованість та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_1.

Маючи намір побудувати на зазначеній земельній ділянці будинок, ОСОБА_2 отримав у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 16 квітня 2013 року № 4999//0/12/009-13.

На підставі цих Містобудівних умов на замовлення ОСОБА_2 розроблено проект будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд.

25 жовтня 2013 року Інспекцією ДАБК м. Києва зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Після завершення будівництва, до Департаменту ДАБК м. Києва ОСОБА_2 подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 13 листопада 2014 року без жодних зауважень.

23 березня 2015 року Головним управлінням юстиції у м. Києві на підставі поданих документів позивачу видано свідоцтво про право власності на новозбудований житловий будинок та внесено відповідний запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Наказом ДАБК м. Києва від 29 листопада 2016 року № 29 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» на підставі листа Департаменту м. Києва від 25 листопада 2016 року № 055-19236 скасовано: реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва» від 25 жовтня 2013 року № КВ 082132980619. Замовник будівництва - ОСОБА_2; реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва» від 13 листопада 2014 року № КВ 142143170808. Замовник будівництва - ОСОБА_2

Даний наказ виданий на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 листопада 2016 року № 055-19236.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року відповідають, а доводи касаційної скарги є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.