ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2018 року
Київ
справа №819/1697/16
адміністративне провадження №К/9901/33683/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді - Гуляк В.В., Коваль Р.Й.)
у справі № 819/1697/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
про скасування податкової вимоги,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ) про скасування податкової вимоги від 15.08.2016 № 12968-17.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що сума боргу зі сплати єдиного податку нарахована безпідставно, за період, коли позивач перебував на обліку на тимчасово окупованій території України. Посилаючись на положення пункту 12.3 статті 12 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», ФОП ОСОБА_2 зазначив, що станом на 01.06.2014 був зареєстрований на території ВЕЗ «Крим», тому з 01.06.2014 втратив статус платника єдиного податку.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 11.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018, у задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що списання податкового боргу суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за податками (зборами, обов'язковими платежами) фізичних осіб-підприємців, які змінюють (змінили) своє місце проживання з тимчасово окупованої території на іншу територію України, Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» не передбачено, тобто ФОП ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати єдиний податок. Крім того, анулювання податкової реєстрації з 01.06.2014 осіб, які мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя, не є припиненням підприємницької діяльності та анулювання всіх боргів, які мала фізична особа-підприємець. Такі особи вважаються зареєстрованими на материковій території України і зобов'язані сплачувати податки в Державний бюджет України.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд. При цьому касаційна скарга Товариства обґрунтована аналогічними доводами, що й адміністративний позов.
Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили та матеріалами справи підтверджено, що з 04.05.2012 ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець у м.Севастополі.
26.07.2016 у зв'язку зі зміною місця проживання позивач став на податковий облік у Тернопільській ОДПІ.
Відповідно до податкової облікової картки ФОП ОСОБА_2, за ним рахується заборгованість у розмірі 7201,00 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою єдиного податку за період з 19.08.2013 по 20.08.2016. З огляду на це Тернопільська ОДПІ надіслала позивачу податкову вимогу від 15.08.2016 № 12968-17 про погашення вказаної суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з єдиного податку.
Правомірність прийняття податкової вимоги від 15.08.2016 № 12968-17 є предметом розгляду цієї справи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що анулювання податкової реєстрації з 01.06.2014 не є припиненням підприємницької діяльності та анулювання всіх боргів, які мала фізична особа-підприємець.
Однак колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим, таким, що не ґрунтується на нормах законодавства, на підтвердження чого зазначає наступне.
Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII (далі - Закон №1636).
Сервіси для юристів