ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №640/5376/19
касаційні провадження №К/9901/31936/19, №К/9901/31152/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Стародуба О.П.,
секретаря судового засідання: Грабовської Т.О.,
за участі представників:
позивача-1: Стахова Р. В.
позивача-2: Коваленко Н. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Компанії «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 (головуючий суддя: Кузьмишина О.М., судді: Файдюк В.В., Собків Я.М.) у справі №640/5376/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», Компанії «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним і не чинним нормативно-правового акту, визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (далі - ТОВ «АП «УРАРП», позивач 1) та Компанія «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» (далі - позивач 2) звернулися до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач), у якому просили:
- визнати протиправним і нечинним Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затверджене Наказом Міністерства економіки України № 52 від 17.04.2000, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.05.2000 за № 260/4481;
- визнати протиправним і скасувати Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №229 від 14.02.2019 «Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» в частині переведення Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (код ЄДРПОУ 30181494, місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 5/6) на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності;
- визнати протиправним і скасувати Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 228 «Про переведення іноземних суб`єктів господарської діяльності на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" в частині переведення Компанії-нерезидента «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» (P.O.Box 4994, Вільна зона Фуджейри, м. Фуджейра, ОАЕ) на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що 07.02.2019 набрав чинності Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII), на підставі підпункту «д» пункту 3 частини 4 статті 16 якого із Закону України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІ) виключено статтю 37 «Спеціальні санкції». Також з тексту Закону №959-XII були виключені усі посилання на статтю 37 цього Закону. Наказом Міністерства економіки України №52 від 17.04.2000 було затверджено Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Положення №52).
Позивачі з посиланням на пункт 16 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 (далі - Положення №731), вважають, що у зв`язку з прийняттям Закону №2473-VIII відповідач у строк до 07.03.2019 був зобов`язаний визнати таким, що втратило чинність, Положення №52, проте свого обов`язку не виконав.
Також позивачі зазначили, що наказами від 21.09.2018 №1349 та №1351 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» до ТОВ «АП «УРАРП» та Компанії - нерезидента «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» були застосовані спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
Вказані накази були оскаржені позивачами в судовому порядку з одночасним поданням заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірних наказів. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №640/18135/18 заяви позивачів про забезпечення позову задоволено шляхом зупинення дії наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.09.2019 №1349 та №1351 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Позивачі стверджують, що в період дії забезпечення позову, а також після того, як статтю 37 було виключено із Закону №959-XII, відповідач із посиланням на оскаржуване Положення №52 прийняв наказ №228 від 14.02.2019 «Про переведення іноземних суб`єктів господарської діяльності на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності», яким зупинив дію наказу №1351 від 21.09.2018 у частині застосування до Компанії - нерезидента «STYRON TRADING INCORPORATION FZE» спеціальних санкцій - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України, а також перевів його на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
За позицією позивачів, відповідач протиправно прийняв наказ №229 від 14.02.2019 «Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності», яким зупинив дію наказу №1349 від 21.09.2018 у частині застосування до ТОВ «АП «УРАРП» спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, а також перевів його на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, оскільки Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»), в редакції на час прийняття оскаржених наказів, не містив статті 37, якою були передбачені зазначені санкції.
Водночас позивачі вважають, що оскаржуваними рішеннями до них застосовано подвійні санкції, що є також протиправним. Окрім того, за позицією позивачів, прийняття відповідачем оскаржуваних наказів є грубим порушенням вимог закону, які унеможливлюють виконання зобов`язань перед третіми особами та, як наслідок ведуть до занепаду підприємств.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2019 позов задоволено повністю.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що з 07.02.2019 застосування до позивачів адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 37 Закону №959-XII, стало неможливим у зв`язку із відсутністю їх закріплення на законодавчому рівні. Зупинення зовнішньоекономічної діяльності та переведення на індивідуальне ліцензування зовнішньоекономічної діяльності є двома різними видами санкцій, які застосовані до позивачів одночасно, що вчинено із порушенням вимог чинного законодавства, та є підставою для їх скасування.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірними наказами відповідача від 14.02.2019 №229 та №228 до позивачів були застосовані санкції у вигляді переведення їх на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності з посиланням на статтю 37 Закону №959-XII у той час, коли норма, що передбачала таку можливість, з 07.02.2019 втратила чинність.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування Положення № 52, яким врегульовано механізм застосування до суб`єктів господарювання спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону №959-XII, з огляду на те, що механізм застосування санкцій не може існувати без самих санкцій, які були скасовані.
Сервіси для юристів