Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №816/513/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 лютого 2019 року

справа №816/513/17

адміністративне провадження №К/9901/38144/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарова І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у складі судді Алєксєєвої Н.Ю.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у складі суддів Старостіна В.В., Бегунца А.О., Рєзнікової С.С.

у справі № 816/513/17

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Світанок»

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

07 квітня 2017 року Селянське (фермерське) господарство «Світанок» (далі - Господарство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу щодо неможливості застосування до Селянського (фермерського) господарства «Світанок» (ідентифікаційний код 24828666) спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платника єдиного податку четвертої групи, визначене листом-повідомленням від 23 березня 2017 року №3200/10/16-31-12-28.

01 червня 2017 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправною відмову податкового органу, що надана листом від 23 березня 2017 року за №3200/10/16-31-12-28 щодо неможливості застосування до Селянського (фермерського) господарства «Світанок» (ідентифікаційний код 24828666) спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платника єдиного податку четвертої групи.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наявності у суб'єкта господарювання підстав для підтвердження статусу платника єдиного податку та правильно обраного способу судового захисту.

15 вересня 2017 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень підпункту 291.51.3 пункту 291.5 статті 291, підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, зазначає про наявність у позивача податкового боргу та визнає його як підставу неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку. У зв'язку із наведеним податковий орган просить скасувати оскаржувані судові рішення та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга містить також клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

18 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 816/513/17 (суддя - Веденяпін О. А.).

24 жовтня 2017 року позивачем подано до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких Господарство спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

12 грудня 2017 року справа № 816/513/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справу № 816/513/17 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду.

20 серпня 2018 року відповідачем подано клопотання про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні, яке не підлягає задоволенню з огляду на положення частини п'ятої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.