ПОСТАНОВА
Іменем України
25 січня 2019 року
Київ
справа №812/1112/16
адміністративне провадження №К/9901/40300/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (судді Сіваченко І.В., Шишов О.О., Чебанов О.О.)
по справі № 812/1112/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 адміністративний позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач вернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2017.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що прийняття будь-яких рішень, крім податкових повідомлень-рішень, у разі виявлення порушень вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечить вимогам пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України. Розрахунок фінансових санкцій відбувся з порушенням встановленої методики, визначеної у статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Крім того, фактичну перевірку здійснювала особа, яка не підтвердила належним чином свої повноваження, оскільки, за твердженням позивача, посвідчення інспектора, який складав акт фактичної перевірки, було видане вже після складання самого акту. Окрім того, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що за відсутності такої підстави для проведення перевірки як отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та використання спирту платниками податків стосовно позивача, у податкового органу взагалі були відсутні підстави, передбачені підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, для призначення такої.
Відповідач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 16.03.2016 № 74 було призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 20.1.8, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2, пункту 80.8 статті 80 Податкового кодексу України.
Перед початком проведення фактичної перевірки для ознайомлення та отримання копії наказу представниками ДФС були надані направлення на проведення перевірки від 16.03.2016 №71, 72 та копія наказу від 16.03.2016 №74. Також посадовими особами ДФС були пред'явлені службові посвідчення № 2/33 та № 3/33, які зазначені в направленнях на проведення перевірки.
Від ознайомлення з направленнями на проведення перевірки від 16.03.2016 №71, 72 та отримання копії наказу ОСОБА_2 та продавець ОСОБА_3 відмовились без зазначення причин, про що складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку від 16.03.2016 № 7/40-20/НОМЕР_1.
Під час перевірки позивачем надано: свідоцтво про державну реєстрацію від 10.02.2004 № 23830170000005041, ліцензія на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями АЕ №694217 від 08.10.2015, інформація щодо реєстратора розрахункових операцій Екселліо DP-25 № КР00006350. При цьому ліцензія на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі тютюновими виробами не надавалась.
Судами встановлено, що 16.03.2016 у магазині «Ювен» за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Щедрищево, вул. Кірова, 79, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2, виявлено факти:
Сервіси для юристів