Ухвала КАС ВП від 18.10.2018 року у справі №803/3817/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №803/3817/15

адміністративне провадження №К/9901/40657/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Денисюка Р.С. від 16 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Носа С.П., суддів Іщук Л.П., Яворського І.О. від 02 березня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (правонаступник - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області; далі - відповідач/Інспекція), ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2015 року №0006491500.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначило про безпідставність донарахування Товариству податкових зобов'язань, оскільки операції з реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС суб'єктам господарювання для їх комерційного та виробничого використання не є об'єктом оподаткування акцизним податком. Вважає, що повнота сплати акцизного податку є предметом документальної, а не камеральної перевірки, яка проведена відповідачем у даному випадку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що при реалізації Товариством нафтопродуктів через мережу АЗС в межах укладеного договору відбувалося відвантаження (продаж) нафтопродуктів покупцю для подальшого їх використання у комерційній діяльності юридичної особи (покупця) або у власній господарській діяльності, а тому обставини здійснення операцій з реалізації підакцизних товарів у роздріб в розумінні приписів підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є об'єктом оподаткування акцизним податком, відсутні. Також суди зазначили, що в ході проведення камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи некомерційного використання, тому висновки про порушення позивачем законодавства є передчасними.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що регулюють порядок справляння акцизного податку. Вважає, що згідно положень ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442, якою затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами), через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу, у зв'язку з чим відповідні операції з відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС незалежно від умов їх продажу та форми розрахунків є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними. Вважає, що виникнення об'єкту оподаткування акцизним податком пов'язане з наявністю передбачених підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України умов, а саме здійснення операції продажу товару кінцевому споживачу для його особистого некомерційного використання.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством подано до Інспекції декларацію акцизного податку за липень 2015 року, у додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до якої задекларовано вартість підакцизних товарів до оподаткування, зокрема: бензини моторні - 1619304,61 грн., у тому числі від реалізації товарів для комерційного використання - 245728,33 грн.; інші нафтопродукти - 1385540,40 грн., у тому числі від реалізації товарів для комерційного використання - 699222,54 грн.; скраплений газ - 767415,53 грн., у тому числі від реалізації товарів для комерційного використання - 71260,30 грн.; паливо моторне альтернативне - 83356,41 грн., у тому числі від реалізації товарів для комерційного використання - 7853,36 грн.

Інспекцією за результатами проведеної камеральної перевірки згаданої податкової звітності Товариства складено акт від 17 вересня 2015 року №1122/1501/135390, у якому встановлено порушення позивачем вимог статей 213, 214, 215, 216 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2015 року, в сумі 51203,00 грн.

Викладені в акті перевірки висновки Інспекції ґрунтуються на тому, що у липні 2015 року позивач безпідставно відніс вартість реалізованих через АЗС нафтопродуктів до вартості підакцизних товарів для комерційного використання, як таких, що не оподатковуються акцизним податком.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2015 року №0006491500, у відповідності до якого збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 76804,50 грн., у тому числі за основним платежем - 51203 грн. та за штрафними санкціями - 25601,50 грн.

Верховний Суд не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про невідповідність вимогам чинного законодавства вказаного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

За визначенням абзацу першого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII) реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

У відповідності до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Об'єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України).