ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
24 квітня 2020 року
справа №0440/5997/18
адміністративне провадження №К/9901/6147/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ"
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у складі судді Сафронової С.В., Мельника В.В., Чепурнова Д.В.
у справі №0440/5997/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ"
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська міська рада,
за участю прокуратури Дніпропетровської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2018 № 0006861402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 30 235 868,32 грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 7 558 967,08 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
14 травня 2019 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням (суддя Кальник В.В.) позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.03.2018 №0006861402.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції висновувався з того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №0440/4981/18, яке набрало законної сили 06.03.2019, підтверджено незаконність проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Караван - Дніпропетровськ» на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 508-п від 25.01.2018. Аналіз положень підпункту 75.1.2 пункту75.1 статті 75, пункту 78.4 статті 78, пунктів 86.1, 86.8, 86.10 статті 86 Податкового кодексу України зумовив висновок суду першої інстанції про те, що визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 508-п від 25.01.2018 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Караван-Дніпропетровськ», є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.
14 листопада 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з мотивів доведеності податковим органом складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Суд апеляційної інстанції вважає, що твердження позивача щодо протиправності наказу про призначення податкової перевірки є неприйнятними, оскільки наказ №508-п від 25.01.2018, як акт одноразового застосування, вичерпав свою дію після початку перевірки. Доводи позивача про скасування наказу про перевірку, за висновком суду апеляційної інстанції, не підтверджені будь-якими доказами.
Щодо факту направлення скарги позивачем до ДФС судом апеляційної інстанції встановлено наступне. В матеріалах справи містяться лише листи позивача та відсутні документи з відміткою про отримання до розгляду цих листів ДФС України. Розуміння позивачем та судом першої інстанції приписів пункту 56.2 статті 56, абз.2 пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України в частині наслідків у зв`язку з не отриманням позивачем рішення ДФС України за його скаргою протягом 20-денного строку, не свідчить про автоматичне скасування наказу на проведення перевірки після його виконання і не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення ним податкового законодавства, які належним чином зафіксовані в акті перевірки та підтверджені під час судового вирішення спору. Відтак, ці обставини не впливають на вирішення справи по суті.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що передбачене частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні, суд апеляційної інстанції за результатом розгляду фактичних обставин у цій справі та дослідження долучених до цій справи письмових доказів не прийняв як обов`язкові висновки, що наведені у судовому рішенні в іншій адміністративній справі №0440/4981/18, та не взяв їх до уваги у цій справі, оскільки встановлені та розглянуті фактичні обставини є іншими, ніж установлені під час розгляду справи №0440/4981/18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №0440/5997/18, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року залишити в силі.
В касаційні скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно встановив обставини справи, помилково визнав їх встановленими та такими, що підтверджені доказами у справі, які є істотними і мають значення для вирішення справи.
Сервіси для юристів