Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №806/4408/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №806/4408/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3796/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року (суддя - Шимонович Р.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року (судді: Зарудяна Л.О. (головуючий), Іваненко Т.В., Охрімчук І.Г.) у справі №806/4408/13-а за позовом Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" (далі - позивач, ДП "Коростенське лісомисливське господарство") звернулось до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 червня 2013 року №0000572200 та №0000562200 у частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 412 427,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 188 484,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ДП "Коростенське лісомисливське господарство" зазначило, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, а господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000572200 від 6 червня 2013 року та №0000562200 від 6 червня 2013 року у частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 412 427,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 188 484,00 грн стягнуто на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 938,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з встановлення факту реального придбання позивачем робіт (послуг) у ТОВ «Універсал» та ТОВ "Чубинецьке", які використовувались ним у власній господарській діяльності та підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим, у податкового органу були відсутні підстави для висновків про неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з цими контрагентами у період, що перевірявся.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "Коростенське лісомисливське господарство".

У доводах касаційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, зважаючи на те, що позивачем у спірний період було проведено бартерні операції у яких, при погашенні кредиторської заборгованості грошових потоків не виникає, тому такі операції відносяться до немонетарних статей балансу і за ними перерахунок курсових різниць не здійснюється. Крім того, контролюючий орган посилається на те, що господарські операції здійсненні позивач з ТОВ «Універсал» та ТОВ "Чубинецьке" не підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

ДП "Коростенське лісомисливське господарство" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства, зважаючи на проведення коригування обліку бартерної господарської операції, при обліку якої позивач допустився помилки, шляхом здійснення перерахунку та його відображення у деклараціях з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року та перше півріччя 2012 року та підтвердження фактичності виконання господарських відносин за спірний період належно оформленими первинним бухгалтерськими документами.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено планову виїзну документальну перевірку державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 1 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, про що складено акт №550/22-01/00991841 від 27 травня 2013 року, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 138.1.1, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8, підпункту 138.10.14 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, віднесенні до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості придбаних лісозаготівельних робіт у ТОВ «Чубинецьке» на загальну суму 1 699 848,00 грн та у ТОВ «Універсал» - на суму 93 738,00 грн; підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, віднесенні до складу інших операційних витрат суми курсових різниць за немонетарними статтями заборгованостей на загальну суму 155 670,00 грн; пункту 185.1 статті 185, пункту 186.2 статті 186, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, що призвели до завищення суми податкового кредиту: на 37 374, 00 грн за податковими накладними, що були отримані від ТОВ "Чубинецьке" та на суму 938,00 грн за податковими накладними, що були отримані від ТОВ "Універсал".

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 6 червня 2013 року №0000562200, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 653 015,00 грн, з яких основний платіж - 464 531,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 188 484,00 грн та №0000572200, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59 424,00 грн, з яких 39 616,00 грн - основний платіж, 19 808,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

У відповідності до приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Так, за змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.