ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 810/4288/16
касаційне провадження № К/9901/41218/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного ровадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 (суддя Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Твердохліб В.А., Собків Я.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода» (далі - ПрАТ «Лагода», позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (далі відповідач, скаржник, Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 №0002662200.
В обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на те, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки №560/10-02-14-02/32967502 від 23.06.2016, яким встановлено порушення законодавчо встановлених строків розрахунку в іноземній валюті по експортному контракту поставки №10/02/15-1 від 10.02.2015, укладеному між ПрАТ «Лагода» та нерезидентом - AL MAUSIM LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати), оскільки моментом вчинення експертної операції є момент фактичного перетину товаром митного кордону, а не дата оформлення вантажнох митної декларації.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 27.02.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій, не надав суду жодних доказів, які спростовували б доводи позивача, оскільки податковим органом в акті перевірки здійснено перелік всіх митних декларацій (56шт.) за період з 10.02.2015 по 29.02.2016, без жодного посилання на первинний документ (в даному випадку митну декларацію), по якому встановлено порушення, а саме прострочена сума заборгованості по зовнішньоекономічному контракту, з урахуванням того, що АТ «ОТП БАНК» не могло повідомити податковий орган про факти порушення позивачем законодавчо встановлених строків повернення валютної виручки по контракту, укладеному позивачем з AL MAUSIM LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати), оскільки валютні операції через АТ «ОТП БАНК» по контракту № 10/02/15-1 від 10.02.2015 у періоді, який перевірявся, не здійснювались.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.09.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та вказав на обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» та наявність правових підстав для їх задоволення.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що відлік граничного 90-денного строку повернення валютної виручки, після порушення якого здійснюється нарахування пені, необхідно здійснювати саме з дати перетину кордону, а не з моменту митного оформлення митних декларацій, а саме: по МД № 125130007/2015/617851 - з 07.10.2015, а не з 05.10.2015, як це здійснено відповідачем; по МД № 125130007/2015/617852 - з 07.10.2015, а не з 05.10.2015; по МД № 125130007/2015/617932 - з 18.10.2015, а не з 12.10.2015; по МД № 125130007/2015/617931 з 18.10.2015, а не з 12.10.2015; по МД № 125130007/2015/617938 - з 19.10.2015, а не з 13.10.2015. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що датою надходження валютної виручки є день її зарахування на розподільчий, а не поточний рахунок суб`єкта господарювання.
Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подала до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 і постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Інспекція послалася на те, що Товариство подало до податкового органу Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами, станом на звітну дату - 01.04.2016 (реєстраційний номер 9050102007 від 06.04.2016), де здійснило декларування в розділі III «Майно та товари за кордоном» суми простроченої дебіторської заборгованості у розмірі 74789,79 доларів США по контракту від 10.02.2015 №10/02/15-1, який укладений з нерезидентом AL MAUSIM LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати). Оскільки ухвалу про порушення провадження у справі № 910/33150/15 за позовом Товариства до AL MAUSIM LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати) про стягнення заборгованості по контракту від 10.02.2015 №10/02/15-1 Господарський суд міста Києва постановив 06.01.2016, то позивач порушив граничний строк надходження валютної виручки по митних деклараціях № 125130007/2014/618822 від 01.10.2015, № 125130007/2014/618823 від 01.10.2015, № 125130007/2014/618851 від 05.10.2015, № 125130007/2014/618852 від 05.10.2015 та № 125130007/2014/618875 від 07.10.2015.
Своїм правом на подання заперечень на доводи касаційної скарги позивач не скористався.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.11.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 24.01.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.
Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 10.02.2015 по 31.05.2016, результати якої оформлені актом №560/10-02-14-02/32967502 від 23.06.2016, за висновками якого Товариством були порушені законодавчо встановлені строки розрахунків, передбачені статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та пунктом 1 Постанови правління НБУ від 03.09.2015 № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному ринку та валютному ринках України», по експортному контракту від 10.02.2015 № 10/02/15-1, який укладено з нерезидентом AL MAUSIM LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати).
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що оскільки ухвалу про порушення провадження у справі № 910/33150/15 за позовом Товариства до AL MAUSIM LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати) про стягнення заборгованості по контракту від 10.02.2015 №10/02/15-1 Господарський суд міста Києва постановив 06.01.2016, то позивач порушив граничний строк надходження валютної виручки по митних деклараціях № 125130007/2014/618822 від 01.10.2015, № 125130007/2014/618823 від 01.10.2015, № 125130007/2014/618851 від 05.10.2015, № 125130007/2014/618852 від 05.10.2015 та № 125130007/2014/618875 від 07.10.2015.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція 12.07.2016 прийняла податкове повідомлення-рішення №0002662200, яким нарахувала Товариству пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 57869,07 грн.
Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб`єктами експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Сервіси для юристів