Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №2а-11097/12/2070

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 Київ К/9901/717/18 К/9901/766/18 2а-11097/12/2070

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скаргиДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі №2а-11097/12/2070 за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 доДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області проскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0003051702, №0003061702 від 15 червня 2012 року та № 0005561702 від 16 жовтня 2012 року, винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, та рішення про результати розгляду скарги №1621/Р/10.2-17 від 29 серпня 2012 року, прийняте Державною податковою службою у Харківській області, на підставі якого збільшено податкове зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки суб'єкта владних повноважень, які викладені в акті перевірки, є протиправними, оскільки реальність виконання господарських операцій зі спірними контрагентами підтверджується оформленими належним чином первинними документами, та здійснювались за правочинами, які відповідають вимогам закону.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року (суддя Н.С. Бартош) у даній справі, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року (колегія у складі суддів: С.В. Дюкарєва, С.П. Жигилій, Т.С. Перцова), позовні вимоги задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003061702 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 36894,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -9223,50 грн., № 0003051702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем - 419487,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -104871,80 грн., та № 0005561702 від 16 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем - 2225,07 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -556,27 грн.

Скасовано рішення про результати розгляду скарги №1621/Р/10.2-17 від 29 серпня2012 року, прийняте Державною податковою службою у Харківські області, в частині збільшення на 2871.34 грн. суми грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 15 червня 2012 року №0003051702 з податку на доходи фізичних осіб.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем за період вересень 2010 року, жовтень, листопад, грудень 2011 року, з його контрагентами підтверджується первинними документами.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в задоволеній частині позовних вимог, а Державна податкова служба у Харківській області - повністю, подали касаційні скарги, в яких просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неврахування судами безпідставності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем за наслідками господарських операцій з його контрагентами.

Заперечення на касаційні скарги не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичні обставини справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податкової інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, результати якої оформлені актом від 28 травня 2012 року № 1757/17-217/3072610479, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

- підпункту 167.1 статті 167, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого у 2011 році занижено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 419487,19 грн.;

- підпункту 7.4.2 пункту 7.4., підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого у вересні 2010 року занижено податок на додану вартість у розмірі 36894,00 грн.;

- пункту 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент виникнення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених від імені позивача у 2011 році з зазначеним в акті перевірки покупцем ДП «Ілліч-Агро Донбас», у зв'язку з чим правочини на загальну суму 354690,00 грн. є нікчемними. А також встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України;

- пункту 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених від імені позивача у 2011 році з постачальниками, у зв'язку з чим правочини з придбання сільгосппродукції та послуг у ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Бізнесконсалтинг Плюс» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на загальну суму 442874,60 грн. А також встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

15 червня 2012 року на підставі висновків акта перевірки Державною податкової інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003061702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 36894,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9223,50 грн.; №0003051702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем - 419487,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 104871,80 грн.

Внаслідок оскарження прийнятих податковим органом спірних рішень в адміністративному порядку, рішенням про результати розгляду скарги від 29 серпня 2012 року № 1621/р/10.2-17 встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова при донарахуванні податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік було допущено арифметичну помилку, а саме за даними перевірки сума оподатковуваного доходу за 2011 рік - 2505493,17 грн. та сума податку на доходи фізичних осіб - 423675,55 грн., за даними платника сума оподатковуваного доходу за 2011 рік - 13088,57 грн. та сума податку на доходи фізичних осіб - 1963,29 грн., у зв'язку з чим сума заниження податку на доходи фізичних осіб повинна становити 421712,26 грн., а не 419487,19 грн. як зазначено в акті. Як наслідок збільшена сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб всього на 2871,30 грн., визначеного податковим повідомленням рішенням від 15 червня 2012 року №0003051702.

На підставі акта перевірки та названого рішення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005561702 від 16 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем - 2225,07 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 556,27 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач у вересні 2010 року придбав у ТОВ СТК «Юпітер» олію соняшникову, що підтверджується податковою та видатковою накладною.

Реальність господарських операцій позивача з ПП «Сканто» при виконанні договору купівлі-продажу від 02 лютого 2011 року № 0202/11 з придбання товару - жмиха соняшника; з ТОВ «Промспец Консалтинг» при виконанні договору купівлі-продажу від 01 березня 2011 року № 010311 з придбання товару - олії соняшникової, макухи соняшникової; з ТОВ «Промтехноопт» при виконанні договору купівлі-продажу від 01 червня 2011 року № 010611 з придбання товару - жмиха соняшника; з ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» при виконанні договорів про надання послуг 03 жовтня 2011 року № 0210У та від 01 листопада 2011 року № 1/11Ю, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: видатковими та податковими накладними, виписками по особовому рахунку, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі робіт.

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Суди окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладених з контрагентами договорів, оцінюючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагентів товарів, також встановили, що придбаний у контрагентів товар в подальшому використані ним у власній господарській діяльності шляхом реалізації ДП «Ілліч-Агро Донбас» на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2010 року № 2507 та договору поставки від 24 травня 2011 року № 3372, що підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: специфікаціями, гарантійними листами, видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними.

З метою транспортування придбаного товару на адресу ДП «Ілліч-Агро Донбас», між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір від 01 липня 2011 року № 1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом та складені товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вантажоодержувачем є ДП «Ілліч-Агро Донбас», а також рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладниі, ФОП ОСОБА_3 виписано податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати.

Здійснені податковим органом донарахування ґрунтуються на актах перевірок контрагентів, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.