ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 815/7396/16
адміністративне провадження № К/9901/23372/18, № К/9901/23375/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/7396/16
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, треті особи - Харківський прикордонний загін (в/ч 9951) Державної прикордонної служби України, Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1470) про скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Сіваченко І.В., судді: Міронова Г.М., Чебанов О.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, треті особи - Харківський прикордонний загін (в/ч 9951) Державної прикордонної служби України, Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1470), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби № 708-АГ від 17.11.2016 «Про відшкодування матеріальних збитків».
1.2. Позов обґрунтовано тим, що позивач обіймав посаду офіцера сектора логістики ОВВ «Краматорськ» Східного регіонального управління (СхРУ) Державної прикордонної служби України. Актом від 13 травня 2015 року він прийняв відповідне майно, серед якого зазначались службові модулі у кількості 15 штук, які були розподілені між трьома оперативно-бойовими прикордонними комендатурами (ОБПК) наступним чином: 5 службових модулів розташовувались в ОБПК «Одеса» за місцем дислокації у населеному пункті Костянтинівка, 3 службових модулі - в ОБПК «Білгород-Дністровський» з місцем дислокації у населеному пункті «Лисичанськ», 7 службових модулів - в ОБПК «Котовськ» з місцем дислокації у населеному пункті «Артемівськ». Про передачу зазначеного майна проставлено відповідний запис у Книзі тимчасової видачі майна. Позивач зазначає, що під час обіймання ним зазначеної посади, були наявними проблемні питання обліку й прийому майна, про що він неодноразово звертав увагу керівництва шляхом надання відповідних донесень на ім`я начальника. У подальшому позивача переведено на іншу посаду, однак службові модулі, незважаючи на те, що позивач з причин виконання обов`язків за новою посадою не міг контролювати їх наявність та стан, продовжували рахуватися за ним. Про ці обставини та з метою передачі зазначеного майна позивач неодноразово у період з травня по листопад 2015 року направляв до СхРУ телеграми, відповіді на яких не отримав. В листопаді 2015 року проведено інвентаризацію інженерного майна Харківського прикордонного загону, позивачем підписано інвентаризаційні списки, але фактичну наявність майна перевірено не було. За результатами проведеної інвентаризації, які до позивача доведені не були, прийнято рішення про проведення службового розслідування за фактом нестачі службового модуля. У подальшому, на підставі висновку службового розслідування наказом № 708 від 17 листопада 2016 року позивача притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто вартість службового модуля в розмірі 59311,60 грн з урахуванням зносу. Позивач зазначає, що посадова особа, яка проводила службове розслідування, була його прямим начальником. Також позивач вважає, що особа, яка проводила службове розслідування, є зацікавленою у його певних висновках, оскільки вона (особа) була обізнана щодо наявності донесень та телеграм з боку позивача щодо наявності проблемних питань у процесі контролю майна. Тому, на думку позивача, наказ № 708 є таким, що виданий на підставі службового розслідування, здійсненого зацікавленою особою, тому є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі № 815/7396/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.1. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову, не знайшли доказового підтвердження, разом з цим суд першої інстанції наголосив на обов`язку позивача, як особи відповідальної за майно, дотримуватися вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 22 Положення про військове (корабельне) господарство прикордонних військ України, затвердженого наказом Держкомкордону України від 06 серпня 1998 року № 328, пункту 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС, МЗС. МФУ, АДПСУ, ГУДСУ від 05 липня 2011 року № 330/151/809/434/146, пункту 1 Контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Разом з цим, позивачем цього обов`язку не дотримано, що і спричинило втрату службового модуля. Також місцевий суд зазначив, що службове розслідування за фактом нестачі службового модуля, затверджене 12 жовтня 2016 року, проведене на законних підставах та містить правомірний висновок.
3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.
3.1. Скасовано накази начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби № 708-АГ від 17 листопада 2016 року «Про відшкодування матеріальних збитків» та № 149-АГ від 13 березня 2017 року «Про внесення змін до наказу № 708 від 17 листопада 2016 року «Про відшкодування матеріальних збитків».
3.2. Скасовуючи вказане судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при прийняття спірного наказу, відповідач безпідставно застосував положення пункту 13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР, оскільки позивач не є тією особою, якій майно передане під звіт.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач та третя особа звернулися з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просять скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
4.1. В обґрунтування касаційної скарги вказують, що суд безпідставно скасував судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, оскільки спірний наказ видано у зв`язку з встановленням вини позивача у нестачі службового модуля та заподіянні шкоди державі, а також на підставі та в межах наявних у відповідача повноважень. Наголошують, що протилежні висновки суду апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суд дійшов таких висновків з порушенням норм права, що регулюють спірні правовідносини.
5. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення цього позову, просив судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
6. Згідно з наказом № 245- ос, у період з 27 квітня 2015 року позивач обіймав посаду офіцера сектора логістики ОВВ «Краматорськ» СхРУ ДПС України.
7. Книгою обліку майна РАО, виданого у тимчасове користування або прийнятого на зберігання підтверджено наявність відповідного порядку обліку матеріальних цінностей.
Сервіси для юристів