ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-3554/11
адміністративне провадження № К/9901/38996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2011 у складі судді Антонова Н.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 у складі колегії суддів: Парінова А.Б. (головуючий), Грибан І.О., Губської О.А. у справі №2а-3554/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення соціальних виплат
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач 1, УПСЗН), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (надалі - відповідач 2, КМЦ НЗСВ), в якому просив:
1.1. визнати неправомірною відмову відповідача 1 у проведенні позивачу перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (надалі - Закон №796-XII);
1.2. зобов`язати відповідача 1 здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону №796-XII у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2011 рік;
1.3. зобов`язати відповідача 2 забезпечити виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.
2. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2011, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012, позовні вимоги задоволено.
2.1. Визнано протиправними дії УПСЗН, що полягали у нарахуванні ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог статті 48 Закону №796-XII.
2.2. Зобов`язано УПСЗН здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої статтею 48 Закону №796-XII, виходячи з розміру п`яти мінімальних заробітних плат - за 2011 рік з урахуванням проведених виплат.
2.3. Зобов`язано КМЦ НЗСВ на підставі перерахунку, проведеного УПСЗН, здійснити виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої статтею 48 Закону №796-XII щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат - за 2011 рік з урахуванням проведених виплат.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. Позивач - ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
3.2. За повідомленням КМЦ НЗСВ, на підставі розпорядження УПСЗН, ОСОБА_1 здійснено нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 100,00 грн., виплата якої буде проведена після надходження відповідного фінансування.
4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що нарахування одноразової допомоги на оздоровлення за 2011 рік позивачу повинно відбуватись у розмірах, встановлених статтею 48 Закону №796-XII у відповідній редакції, оскільки норми останнього мають вищу юридичну силу в порівнянні з нормами Постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 №562 (надалі - Постанова №562).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. 29.09.2017 відповідачем 1 - УПСЗ, подано касаційну скаргу на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник наголошує, що статтею 67 Закону №796-XII передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати і на виконання цієї норми прийнято Постанову №562, яка і була застосована відповідачем 1 при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік позивачу. Скаржник зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" від 23.12.2010 №2857-VI (надалі - Закон №2857-VI) визначено обсяг видатків з бюджету на виплату щорічної допомоги на оздоровлення саме у розмірах, встановлених Постановою №562.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2017 визнано поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та поновлено такий строк і відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою УПСЗ на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012.
7. Позивачем та відповідачем 2 відзиву (заперечень) на касаційну скаргу подано не було.
8. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Шарапи В.М. (головуючий), Тацій Л.В., Чиркіна С.М.
Сервіси для юристів