ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа № 815/1567/16
адміністративне провадження № К/9901/30797/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області (далі - Прокурор) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів: Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.) у справі за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - Міськрада) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - департамент ДАБІ), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Міськради з адміністративним позовом, у якому просив скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , яка зареєстрована 12.03.2013 Інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 081130710341 (далі - Спірна декларація, Декларація).
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2017 року відмовив у задоволенні позову.
Прокурор не погодився із цим рішенням і подав апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову.
14.06.2017 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції третя особа ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09.06.2017 по справі № 522/1823/16-ц, яким визнано за ним право власності за набувальною давністю на нежитлове підсобне приміщення підвального типу, загальною площею 48,65 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 16/2.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 червня 2017 року задовольнив вказане клопотання та зупинив провадження у справі № 815/1567/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 522/1823/16-ц.
Прокурор не погодився із цим рішенням і подав касаційну скаргу про його скасування та направлення справи для продовження розгляду справи до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що фактично апеляційним судом ухвалено рішення про зупинення провадження у даній справі через наявність цивільної справи № 522/1823/16-ц, у якій ОСОБА_1 повторно подано аналогічний позов з вимогами про визнання права власності на спірне приміщення, щодо якого вже існує рішення у справі № 22-ц/785/1157/15, що набрало законної сили, і яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Міськради про визнання права власності за напувальною давність на спірне підсобне приміщення.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм процесуального права і дійшов висновку про таке.
Ухвалюючи рішення про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд даної справи неможливий до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 522/1823/16-ц, яким визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення підвального типу.
Верховний Суд не може погодитися із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на нижченаведене.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Ця підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі та рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Як видно з матеріалів справи, Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому оспорює реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , яка зареєстрована 12.03.2013 Інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 081130710341, посилаючись на те, що Міськрада, як власник земельної ділянки та розташованого в ній нежитлового приміщення підвального типу, згоду на реконструкцію не надавала, тому Спірна декларація оформлена замовником об`єкта будівництва та зареєстрована департаментом ДАБІ із суттєвими порушеннями законодавства та має бути скасована.
Отже, спір у цій справі виник щодо правомірності реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, зареєстрованою у 2013 році.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, підставою для зупинення є те, що судовим рішенням в іншій справі, яке ще не набрало законної сили, встановлено що ОСОБА_1 має право власності за набувальною давністю на спірне нежитлове приміщення.
Колегія суддів Верховного Суду не може погодитися із тим, що за вказаних апеляційним судом обставин наявна об`єктивна неможливість розгляду справи, і зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Встановлення в іншій справі такої обставини, як те, що ОСОБА_1 у 2017 році набув право власності за набувальною давністю на спірне нежитлове приміщення, не впливає на вирішення питання правомірності дій департаменту ДАБІ щодо реєстрації Спірної декларації у 2013 році, що є предметом розгляду в цій справі.
Сервіси для юристів