ПОСТАНОВА
Іменем України
23 червня 2018 року
Київ
справа №821/947/17
адміністративне провадження №К/9901/32874/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуГоловного управління ДФС у Херсонській області (далі - ОДПІ)на постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2017 (суддя І.І. Войтович)та постановуОдеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 (колегія у складі суддів: Г.В. Семенюк, В.О. Потапчук, Л.П. Шеметенко)у справі № 821/947/17за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2доОДПІпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_2 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ОДПІ, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0003331405 та №0003321405.
В обґрунтування позову посилається на те, що вона з 2013 року по 2017 рік не орендувала рибний магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташовано за адресою: АДРЕСА_1., за місцем знаходження якого відповідачем було проведено перевірку, де виявлено факт продажу алкогольного напою (пива) без ліцензії на здійснення такої господарської діяльності. При цьому, зазначає, що відповідачем було допущено порушення вимог пунктів 80.2, 80.4 статті 80, пункту 81.1 статті 81, пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки їй не було вручено наказ про проведення перевірки, не пред'явлено направлення на перевірку та службові посвідчення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, позов задоволено в межах заявлених позовних вимог.
Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що у рибному магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, хоча саме на відповідача як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішень.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволені позову. Вказується, що позивач здійснював свою господарську діяльність у рибному магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», про що свідчить наявний в матеріалах справи лист орендодавця ФОП ОСОБА_3, яким вказано, що позивач винаймав у нього вказаний об'єкт нерухомості. При цьому, як на доказ правомірності оскарженого у даній справі податкового повідомлення-рішення, посилається на наявність долученої на стадії апеляційного провадження, копії постанови Скадовського районного суду про закриття провадження, у справі відносно ОСОБА_2 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, в якому встановлено, що позивач здійснювала діяльність навпроти автостанції по АДРЕСА_1. Такі ж обставини були встановлені Херсонським окружним адміністративним судом під час розгляду справи №821/948/17, яким вирішувалось питання законності притягнення ФОП ОСОБА_2 до фінансової санкції за подібний вид проступку, але іншому магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» в той же день (26.07.2016) тільки в 15:20, який, як і у випадку із магазином «ІНФОРМАЦІЯ_1», знаходиться у с. Лазурне.
Відзив на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2 серія НОМЕР_2: місце провадження господарської діяльності АДРЕСА_2
20.07.2016 на підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, направлень на проведення перевірки від 20.07.2016 №№ 0846, 0847, головними державними ревізорами-інспекторами відповідача, проведено фактичну перевірку рибного магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою: АДРЕСА_3, за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки № 237/21/22/РРО/НОМЕР_1.
Вказаною перевіркою виявлено допущення позивачем порушень вимог: пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР), оскільки було проведено розрахункову операцію з придбання пляшки пива «Robert doms», 0,5 л., алк. 5,1% за ціною 15,20 грн. без застосування РРО; статті15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-ВР), оскільки вказана пляшка алкогольного пива була продана без придбання відповідної ліцензії.
У зв'язку із чим відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.08.2016 № 0003321405, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., і № 0003331405, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 17000 грн. 00 коп.
Касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Статтею 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Приписами статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
У відповідності до приписів статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
За недотримання виконання вказаного припису до суб'єктів господарювання може бути застосована фінансова санкція, передбачена статтею 17 Закону 265/95-ВР, що і мало місце у даній справі.
Отже, підсумовуючи наведене, Верховний Суд приходить до висновку, що діяльність суб'єктів господарювання у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями є можливим за наявності, серед іншого, оформленої, діючої ліцензії із застосуванням РРО. Відсутність таких умов є наслідком для застосування фінансових санкцій, передбаченими Законами №№ 481/95-ВР і 265/95-ВР.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач не здійснювала господарської діяльності за місцем знаходження рибного магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», направлення на перевірку якого були підставою для проведення ревізорами відповідача фактичної перевірки.
Сервіси для юристів