ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
справа № 23/773/06-Ап-13/129/08-АП
касаційне провадження № К/9901/40562/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016 (суддя Нестеренко Л.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 (головуючий суддя - Круговий О.О., сдді - Божко Л.А. , Лукманова О.М. ) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - Товариство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі ГУ ДФС (далі - Інспекція) (правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2006 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 24.04.2008) просило: скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2006 № 00000141316/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 2520493,73 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2006 № 0000131316/0 в частині донарахування податку на прибуток на суму 497877,50 грн. - за основним платежем та на суму 146000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що оспорювані податкові повідомлення- підлягають скасуванню у визначених Товариством частинах, з огляду на наступне. Згідно податкового повідомлення-рішення від 29.09.2006 №0000131316/0 Товариству донараховано податку на прибуток у сумі 522412,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 158382,80 грн. При цьому, об`єкт оподаткування визнаний податковим органом заниженим Товариством на суму 2809647,40 грн. стосовно наступних господарських операцій: консалтингові послуги, надані позивачу ТОВ «Бостон Консалтинг Груп Лімітед» (далі - Компанія «BCG») у 4 кварталі 2005 року на суму 1907627,40 грн., визнані Інспекцією невиробничими; балансова вартість залишків запасів, що приймають участь у розрахунку приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), визнана заниженою на суму 123828,00 грн. у 3 кварталі 2005 року та на суму 49612,00 грн. у 1 кварталі 2006 року; через проведення взаємозаліків з постачальниками Товариством, на думку податкового органу, занижено валовий дохід на суму 733,00 грн. у 4 кварталі 2005 року та на суму 7847,00 грн. у 1 кварталі 2006 року.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 29.09.2006 №00000141316/0 підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 2528068,73 грн. Із загальної суми Товариство оскаржує зменшення бюджетного відшкодування частково, а саме: 382034,52 грн. - податок на додану вартість, сплачений у складі вартості консалтингових послуг, наданих Товариству Компанією «BCG» у листопаді 2005 року, що визнані відповідачем невиробничими; 1706,01 грн. - за операціями проведення взаємозаліків з постачальниками Товариства, за якими відповідачем визнано заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 146,53 грн. у грудні 2005 року, на суму 571,55 грн. у лютому 2006 року, на суму 997,93 грн. у березні 2006 року; 2115123,73 грн. - через несплату до бюджету податку на додану вартість ТОВ «Укркомреал», яке не є постачальником Товариства, а виявлено у другому ланцюгу постачання, на суму 645833,38 грн. у березні 2005 року, на суму 1056790,35 грн. у квітні 2005 року, на суму 412500,00 грн. у травні 2005 року; 20907,00 грн. - податковий кредит з послуг нерезидентів у сумі, що на думку відповідача неправильно була відображена Товариством у березні 2005 року замість квітня 2005 року.
Крім того, Товариство вказує, що як в акті, так і в прийнятих рішеннях не враховано занижені Товариством валові витрати у 1 кварталі 2006 року на суму 397385,00 грн.
Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 17.02.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, позов задовольнив частково: скасував податкове повідомлення-рішення № 00000141316/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 2116839,74 грн.; скасував податкове повідомлення-рішення від 29.09.2006 № 0000131316/0 в частині донарахування податку на прибуток на загальну суму 2592,32 грн., у тому числі: 2145,00 грн. - за основним платежем, 447,32 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). В іншій частині позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: що під час проведення господарських операцій з придбання товарів у ДП «Айрон-Пром» ТОВ «Компанія «Айрон-Трейд» і ТОВ «Ресурс Інвест Груп» позивачем та його контрагентами були складено належні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, їх економічну обґрунтованість та мету; рівень ціни деревного вугілля, реалізованого ТОВ «Дункан-К» за ціною собівартості, що відображено в бухгалтерському обліку підприємства, не дає підстави вважати, що позивачем занижено рівень звичайних цін при взаємозаліку взаємних вимог, з урахуванням того, що обов`язок такого доведення покладено на податковий орган.
Офіс оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.12.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Контролюючий орган стверджує, що судами не прийнято до уваги обставини встановлені під час проведення перевірки, зокрема, що: рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 2-854-1/05 від 11.02.2005 було визнано недійсними статут ТОВ «Укркомреал» та свідоцтво платника на додану вартість; Товариством були здійснені операції не із взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, а бартерні операції. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм податкового законодавства та змісту акту перевірки.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.05.2023 прийняв касаційну скаргу Офісу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 23.05.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела виїзну планову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2006, результати якої оформлені актом від 19.09.2006 № 127/0806/00194122, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема: вимоги підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого Товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 522412,0 грн. (у тому числі по періодах: за 3 квартал 2005 року - 30957,00 грн., за 4 квартал 2005 року - 477090,00 грн., за 1 квартал 2006 року - 14365,00 грн.); вимоги пунктів 1.3, 1.7, 1.8 статті 1, пунктів 4.1, 4.2 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період, який перевірявся, на загальну суму 2528068,73 грн. (в тому числі: березень 2005 року - 645833,38 грн., квітень 2005 року - 1056790,35 грн., травень 2005 року - 412500,00 грн., лютий 2006 року - 412945,00 грн.).
На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 29.09.2006: № 00000141316/0, яким зменшила Товариству суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 2528068,73 грн. (у тому числі: березень 2005 року - 645833,38 грн., квітень 2005 року - 1056790,35 грн., травень 2005 року - 412500,00 грн., лютий 2006 року - 412945,00 грн.); № 0000131316/0, яким визначила Товариству суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на 680794,80 грн., у тому числі: 522412,00 грн. - за основним платежем, 158382,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених процесуальних приписів та вимог касаційної скарги Офісу касаційному перегляду підлягає питання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права під час встановлення правомірності прийнятих Інспекцією податкових повідомлень-рішень від 29.09.2006: №0000131316/0 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на суму 2592.32 грн., у тому числі: за основним платежем - 2145,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 447,32 грн.; №00000141316/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2116839,74 грн., оскільки доводів та підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій щодо решти позовних вимог касаційна скарга не містить.
У справі, що розглядається, суди встановили, що у грудні 2005 року згідно акту з ДП ВАТ «Глухівський кар`єр кварцитів» від 30.12.2005 №26/16-54 Товариством проведено залік взаємних вимог на суму 16585,08 грн. (в т.ч. за реалізовані планки рігельні та пластини ДП ВАТ «Глухівський кар`єр кварцитів» згідно договору № 75д від 13.01.2004 по рахунку Товариства № 212026/05 від 06.12.2005 на суму 4395,80 грн. та придбаний кварцит від ДП ВАТ «Глухівський кар`єр кварцитів» згідно договору № 1894д(2004) від 03.12.2004 по рахунку №159 від 14.12.2005).
Згідно податкової накладної № 212026/05 від 06.12.2005 Товариством було реалізовано ДП ВАТ «Глухівський кар`єр кварцитів» 9 шт. пластин за ціною 231,57 грн. та 3 шт. планок рігельних за ціною 526,32 грн. на загальну суму 4395,80 грн., в т.ч. ПДВ 732,64 грн.
Сервіси для юристів