ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2018 року
Київ
справа №806/1545/17
адміністративне провадження №К/9901/5683/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Капинос О.В. від 18 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є.М., суддів Шевчук С.М., Шидловського В.Б. від 6 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №32577-13; 2) зобов'язати скласти та подати до Бердичівського Управління ДКС висновок про повернення суми надмірно сплаченого транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що справляння транспортного податку за 2016 рік на підставі положень статті 267 Податкового кодексу України не є правомірним та суперечить основним засадам податкового законодавства, зокрема, принципу стабільності, який зумовлює неможливість внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, а тому нарахування оскаржуваним рішенням суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб вважає незаконним; крім того, стверджував, що відповідачем не було здійснено розрахунку для визначення середньоринкової вартості автомобіля, у зв'язку з чим відсутні беззаперечні підстави для віднесення такого до об'єкту оподаткування транспортним податком.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що з 01 січня 2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати; згідно наданого відповідачем розрахунку, здійсненого у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та з урахуванням наданої Мінекономрозвитку інформації, вартість належного позивачу транспортного засобу є більшою за 750 розмірів мінімальної заробітної плати, що не спростовано позивачем в ході розгляду справи, а тому такий автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно положень статті 267 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим нарахування оскаржуваним рішенням суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб є правомірним.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, оскільки застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України щодо оподаткування транспортним податком може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року, а тому обов'язок його сплати в 2016 році у позивача відсутній; крім того, зазначав, що відповідачем не доведено чому при здійсненні розрахунку середньоринкової вартості належного позивачу автомобіля враховувалась автоматична коробка передач.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки TOYOTA моделі LAND CRUISER 4.5, типу універсал-В, об'єм двигуна 4461 куб.см., рік випуску 2013.
29 червня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №32577-13, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до листа Мінекономрозвитку України за вих.№3805-4/27638-06 від 08 серпня 2017 року, вартість нового легкового автомобіля марки TOYOTA моделі LAND CRUISER 4.5 типу універсал-В, об'єм двигуна 4461 куб.см., дизель, АТ, станом на 01 січня 2016 року становила 2300000,00 грн.
Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
У відповідності до статті 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.
Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Сервіси для юристів