ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа №551/817/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43537/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 14.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 у справі №551/817/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2016 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області (далі - УПСЗН Шишацької РДА) щодо відмови у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 27.11.2015 по 18.03.2016; стягнути з відповідача належну їй щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 27.11.2015 по 18.03.2016 в сумі 3225,17 грн. та сплачений нею судовий збір в сумі 551,20 грн.
Обґрунтовуючи позов зазначила, що 27.11.2015 вона звернулася до відповідача із заявою про продовження терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи на наступні шість місяців та продовження виплати щомісячної адресної допомоги. Однак, відповідач в усному порядку відмовив їй у продовженні виплати допомоги, оскільки чекав роз'яснень щодо проведення подальших виплат. Лише в березні 2016 року вона дізналась про необхідність подання заяви на отримання вказаної допомоги через АТ "Ощадбанк" і 18.03.2016 з пакетом необхідних документів звернулась до АТ "Ощадбанк". Зазначена допомога призначена їй з 18.03.2016, а не з дати її первинного звернення - 27.11.2015. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, вона звернулася до суду.
Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не звернули уваги та не врахували, що 27.11.2015 вона зверталася до відповідача із усною заявою про виплату спірної допомоги, а Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 505), не закріплено встановлену форму заяви про призначення або продовження виплати грошової допомоги. Законом України "Про звернення громадян" встановлено дві форми звернень громадян: письмові та усні. Тому заява про надання щомісячної адресної допомоги може бути подана і в усній формі. Також зазначає, що спеціалісти УПСЗН Шишацької РДА неналежно виконали свої обов'язки щодо інформування внутрішньо переміщених осіб про порядок виплати спірної допомоги, зокрема не запропонували позивачу скласти письмову заяву про продовження виплати грошової допомоги та відмовилися приймати її взагалі.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває на обліку в УПСЗН Шишацької РДА та має право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
27.11.2015 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про продовження терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1629000201 від 28.11.2014. Термін вказаної довідки було продовжено на наступні шість місяців.
В цей же день працівником УПСЗН Шишацької РДА ОСОБА_3 позивачу роз'яснено, що для продовження виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату комунальних послуг їй необхідно звернутися в установу АТ "Ощадбанк» для відкриття рахунку та для подання необхідних документів.
З письмовою заявою про продовження виплати їй щомісячної допомоги позивач звернулась до установи АТ «Ощадбанк» 18.03.2016, після чого їй призначена виплата щомісячної допомоги з 18.03.2016, тобто, з дня звернення до установи уповноваженого банку із заявою про виплату адресної допомоги.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо призначення їй щомісячної адресної допомоги з 18.03.2016, а не з дати її первинного звернення - 27.11.2015, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач призначивши позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 18.03.2016, діяв правомірно, оскільки з письмовою заявою про продовження виплати вказаної допомоги та необхідними документами позивач звернулась саме 18.03.2016.
Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до абз. 4 п. 3 Порядку № 505 для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.
Сервіси для юристів