ПОСТАНОВА
Іменем України
23 березня 2020 року
Київ
справа №806/2273/17
адміністративне провадження №К/9901/39031/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року (головуючий суддя - Моніч Б.С., судді: Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.) у справі №806/2273/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, Департамент ДВС МЮУ) про визнання неправомірними бездіяльність (дії), скасування рішення (повідомлення),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати неправомірними бездіяльність (дії) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині повернення виконавчого документа за справою № 806/339/17 від 09 березня 2017 року;
- скасувати рішення (повідомлення) державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. від 04 серпня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, як неправомірне та безпідставне.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог визначених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» безпідставно повернув виконавчий лист без виконання посилаючись на статтю 4 вказаного Закону.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції вказав, що відповідач повертаючи позивачу виконавчий документ без прийняття до виконання, який не відповідає вимогам щодо оформлення виконавчого документу встановленим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», діяв правомірно та в межах наданих йому повноважень.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнано неправомірними бездіяльність (дії) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині повернення виконавчого документа у справі №806/339/17 від 09 березня 2017 року. Скасовано повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. від 04 серпня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання відповідача на статтю 4 Закону України «Про виконавче провадження» (вимоги до виконавчого документа) не є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, з огляду на можливість вчинення державним виконавцем дій передбачених статтею 18 вказаного Закону. Також, суд вказав, що під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти, а тому відсутність у виконавчому листі коду ЄДРПОУ боржника та індивідуального ідентифікаційного номера стягувача не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого провадження без виконання.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року незаконною та необґрунтованою, а тому просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року
Зокрема, скаржник вказує, що у разі невідповідності виконавчого документа приписам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», ці недоліки можуть бути виправлені стягувачем, який може звернутися до органу, який видав виконавчий документ щодо приведення виконавчого документа у відповідність із зазначеними вимогами, і це не позбавляє його права пред`явити виконавчий документ на виконання повторно.
Окрім того, скаржник не заперечує, що державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз, але це не є його обов`язком.
Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили.
Рух касаційної скарги
Ухвалою від 16 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М, Данилевич Н.А. відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Богданюк Н.Л., у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. (головуючий суддя), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Сервіси для юристів