ПОСТАНОВА
Іменем України
22 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 826/14323/16
адміністративне провадження № К/9901/38976/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2016р. (суддя - Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017р. (судді - Кузьменко В.В., Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут міського цивільного проектування», Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Київська овочева фабрика», Приватне акціонерне товариство «Центр агропромислових технологій», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія», за участю осіб, які приєднались до апеляційної скарги, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У вересні 2016 року депутат Київської міської ради ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 14.07.2016р. №725/725 «Про затвердження детального плану території по АДРЕСА_1».
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на пленарному засіданні І сесії Київської міської ради VIII скликання 14.07.2016р. прийнято рішення №725/725 «Про затвердження детального плану території по АДРЕСА_1», який, на його думку, грубо суперечить нормам Генерального плану м. Києва на період до 2020 року, а відповідно є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Позовна заява мотивована тим, що розробником Детального плану території під час його виконання на замовлення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробка плану здійснювалась з урахуванням норм проекту Генерального плану м. Києва до 2025 року, в той час коли на даний момент залишається діючим Генеральний план м. Києва до 2020 року.
Із аналогічними позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 14.07.2016р. №725/725 «Про затвердження детального плану території по АДРЕСА_1» 21.10.2016р. звернувся до суду народний депутат України ОСОБА_2
В обгрунтування звернення до суду з даним позовом посилався на те, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим з грубим порушенням положень Конституції України та норм чинного законодавства, з недотриманням вимог будівельних норм, порушенням законних прав і свобод жителів мікрорайону Нивки.
Посилається на те, що спірним рішенням затверджено Детальний план території, яким запроектовано багатоповерхові будівлі на території, яка не придатна для таких цілей, в тому числі за її функціональним призначенням. Прийняття цього рішення негативно вплине на функціонування водо-, електро- і теплопостачання мікрорайону, оскільки старі системи постійно виходять із ладу та не розраховані на такі великі потужності нормально забезпечити функціонування низки багатоповерхових житлових будинків.
Крім того посилається на те, що станом на дату прийняття Київською міською радою рішення діяв Генеральний план м. Києва до 2020 року, проте функціональне призначення та наміри забудови визначеної у Детальному плані території земельної ділянки йому не відповідають.
При цьому позивач посилається на те, що оскаржуване рішення незаконно прийнято на підставі Генерального плану м. Києва до 2025 року, який на даний час є тільки проектом, перебуває у стані розробки та до набрання чинності може зазнати кардинальних змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2016р. справи №826/14323/16 та №826/16459/16 за позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження адміністративні на підставі статті 116 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.), оскільки позовні вимоги у цих справах є однорідними і заявленими до одного й того самого відповідача, об'єднаній справі присвоєно загальний номер №826/14323/16.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2016р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017р., в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач ОСОБА_2, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами протиправно визнано одні і відхилено інші докази у справі, неповно і односторонньо досліджено матеріали справи, не з'ясовано всіх обставин, які мають важливе значення для її вирішення та як наслідок прийнято неправомірні судові рішення.
Посилається на те, що судами надано неправильне тлумачення норм містобудівного законодавства, не враховано існуючу ієрархію різних видів містобудівної документації, взаємне узгодження їх проектних рішень, а також зроблено помилковий (невірний) висновок про те, що Детальний план території є лише пропозицією і наміром раціонального використання території та прямо не порушує права позивачів.
Відповідач у поданому на касаційну скаргу відзиві посилається на те, що положення Детального плану території не суперечать чинному Генеральному плану м. Києва до 2020 року, не змінюють функціональне зонування його територій, а навпаки уточнюють його зміст, систематизують містобудівну ситуацію, яка була зафіксована під час розробки і затвердження плану до 2020 року щодо планувальної структури і функціонального призначення території та параметрів її забудови, а тому оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім того, з огляду на рішення Конституційного Суду України та правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 15.12.2015р. у справі №800/206/15 відповідач посилається на те, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому не дозволяється скаржитися щодо певних обставин абстрактно тільки тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище. Разом з тим позивачами не доведено факту порушення оскаржуваним рішенням міської ради їх охоронюваних прав чи інтересів, рішення ради не породжує для останніх права на захист та права на звернення до суду із даним позовом.
На обґрунтування своєї правової позиції третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що наданий позивачами витяг з публічного геопорталу Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності не підписаний уповноваженою особою, не має юридичної сили та не може використовуватись у справі як доказ. При цьому зазначений витяг не охоплює всієї території Детального плану території, яка перебуває у власності або користуванні різних юридичних і фізичних осіб.
Посилається на те, що витяг із стенограми пленарного засідання Київської міської ради VIII від 14.07.2016р. жодним чином не підтверджує позиції позивачів та не встановлює жодних обставин, а протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради носить рекомендаційний характер і не створює жодних наслідків.
В свою чергу ОСОБА_3, як депутат Київської міської ради, ухилився від виконання своїх прямих безпосередніх обов'язків брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, а Народний депутат України ОСОБА_2 не скористався своїм правом звернутись до Київської міської державної адміністрації із пропозиціями та зауваженнями до проектів містобудівної документації. А врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу.
Щодо відсутності права на звернення позивачів до суду із даним позовом, третьою особою у відзиві викладено аналогічний висновок, наведений у відзиві відповідачем.
Сервіси для юристів