Ухвала КАС ВП від 21.11.2018 року у справі №510/1661/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа №510/1661/16-а

адміністративне провадження №К/9901/24417/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 510/1661/16-а

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання протиправною відмови у зарахуванні пільгового стажу, призначення пенсії, та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління ПФУ Одеської області (правонаступник управляння ПФУ, далі - Ізмаїльське об'єднане управління ПФУ)

на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 01 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Дудник В.І. та

ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Танасогло Т.М., суддів Федусика А.Г., Яковлєва О.В., -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірним дії управляння ПФУ щодо відмови у зарахуванні до його пільгового стажу роботи та призначення відповідної пенсії;

- скасувати рішення управління ПФУ від 15 грудня 2015 року № 1417 про відмову призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати управління ПФУ зарахувати йому до пільгового стажу період роботи на посадах матроса-моториста, який складає 12 років 11 місяців та 8 днів;

- зобов'язати управління ПФУ призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та пункту «д» частини першої статті 55 Закону № 1788-ХІІ з урахуванням пільгового стажу 12 років 11 місяців та 8 днів.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідно до трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, він має загальний трудовий стаж більше 35 років, з них 12 років 11 місяців 8 днів складає пільговий стаж, а відтак, згідно із пунктом «б» частини першої статті 13 та пункту «д» частини першої статті 55 Закону № 1788-ХІІ з 55 років він має право на пенсію на пільгових умовах.

Ренійський районний суд Одеської області постановою від 01 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновкам якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що посилання відповідача у рішенні про відмову у призначені пенсії за вислугу років, на положення Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» (далі - Закон № 1207-VІІ) є протиправним, оскільки зазначений Закон не містить положення про заборону зарахування до стажу роботи періоди роботи у колишньому СРСР. Оскільки спеціальний стаж роботи позивача у Кримському виробничому об'єднанні рибної промисловості «Керчрибпром» складає 3 роки 8 місяців та 6 днів, стаж роботи у приватному акціонерному товаристві (далі - ПрАТ) «Українське Дунайське пароплавство» складає 9 років 11 місяців 07 днів, а разом спеціальний стаж роботи позивача складає 12 років 11 місяців 8 днів, то позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на момент звернення до пенсійного органу відповідно до пункту «д» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

28 липня 2017 року Ізмаїльське об'єднане управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Ренійського районного суду Одеської області від 01 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що підставою незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи позивача з 03 лютого 1982 року по 16 жовтня 1985 року на посаді матроса моториста в акціонерному товаристві «Керчьрибпром» стало те, що довідка від 11 грудня 2015 року про підтвердження вказаного трудового стажу закріплена печаткою з реквізитами підприємства, що розташоване на окупованій території України - АР Крим.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

18 вересня 2017 року від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких ОСОБА_2 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).