Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №807/62/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року

м. Київ

справа №807/62/16

адміністративне провадження №К/9901/4180/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження справу №807/62/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 (колегія у складі суддів: Луцовича М.М., Рейті С.І., Шешені О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 (колегія у складі суддів: Костіва М.В., Кузьмича С.М., Улицького В.З.) у справі №807/62/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зобов'язання вчинити певні дії.

І. ПРОЦЕДУРА

1. У січні 2016 року позивачка звернулася в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України звернутися до Рахівського районного суду Закарпатської області із цивільним позовом щодо зобов'язання громадянки ОСОБА_2 провести перебудову самочинно збудованого нею на присадибній земельній ділянці по вулиці Грушевського, будинок 4 в селищі Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області автомобільного гаража у відповідності до вимог ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», шляхом його перебудови (перенесення, переміщення) на відстань не менше 10 (десяти) метрів від найбільш виступної конструкції стіни житлової споруди - літньої кухні, як приналежності до головної речі - житлового будинку АДРЕСА_1, належних на праві приватної власності ОСОБА_1.

2. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.04.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, в задоволенні позову відмовлено.

3. 27.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивачки.

4. У касаційній скарзі позивачка із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просила скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 відкрито провадження у справі. 12.03.2018 надійшов відзив від Відповідача.

6. Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за її відсутності.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 листопада 2013 року державним нотаріусом Кицка М.М. було видано позивачу Свідоцтво про право на спадщину за законом НОМЕР_1, згідно з яким позивачка успадкувала житловий будинок за АДРЕСА_1 на праві приватної власності. Того ж дня державним реєстратором - державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області - Кицка М.М. було здійснено державну реєстрацію права власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майно, номер запису про право власності - 3425263, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

8. 18 листопада 2013 року державним нотаріусом Кицка М.М. було видано позивачу Свідоцтво про право на спадщину за законом НОМЕР_2, згідно з яким позивачка успадкувала земельну ділянку, розміром 0,0712 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_3 на праві приватної власності. Також, 18 листопада 2013 року державним реєстратором - державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області - Кицка М.М. було здійснено державну реєстрацію права власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майно, номер запису про право власності - 3423494, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

9. 26 листопада 2013 року позивачка звернулася до Рахівського районного відділу Управління ДСНС України в Закарпатській області з повідомленням про самочинне будівництво гаражу на сусідній земельній ділянці.

10. 25 грудня 2013 року на її заяву було скеровано лист за №418, відповідно до якого позивачку повідомлено, що провідним інспектором Рахівського РВ УДСНС України у Закарпатській області молодшим лейтенантом служби цивільного захисту Сабовим Й.В. було здійснено її розгляд з виїздом на місце. Під час розгляду вивчено інформацію, викладену у заяві позивача, та встановлено, що відстань між жилою надвірною кухнею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та автогаражем громадянки ОСОБА_2 становить 0,98 м. Однак згідно з т.7.5 п.7.50 Державних будівельних норм України «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92*» (далі - ДБН України 360-92*) протипожежні розриви між житловими будинками та наземними автогаражами повинні складати не менше 10 метрів. У відповідності до ст.55 п.6 та п.5 Кодексу цивільного захисту України обов'язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму. Обов'язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації. Також позивача проінформовано, що інспектори райвідділу не уповноваженні перевіряти приватне житло та притягати до адміністративної відповідальності його власників, та брати участь у погодженні земельних питань. Вищезгадані питання вирішуються місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, до компетенції яких вони відносяться, та судом.

11. 25 вересня 2015 року позивачка звернулася із заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в порядку статей 1, 5 Закону України «Про звернення громадян». Просить Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції Закарпатської області звернутися до суду першої інстанції - Рахівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до громадянки ОСОБА_2 щодо зобов'язання останньої провести перебудову самочинно збудованого нею на присадибній земельній ділянці автомобільного гаража у відповідності до ДБН 360-92*, шляхом його перебудови (перенесення) на відстань не менше 10 метрів від житлової споруди - літньої кухні, як приналежності до головної речі - житлового будинку АДРЕСА_1 належних на праві приватної власності ОСОБА_1, а також у відповідності до частини 2 статті 35 Цивільного процесуального кодексу України залучити ОСОБА_1 до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

12. 13 жовтня 2015 року відповідачем скеровано на адресу позивача листа за № 40-702-19/9212, яким позивача повідомлено про право самостійно звернутися до суду за захистом свої прав, якщо вона вважає, що такі порушено

13. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач оскаржила їх до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позивачка вважає, що відмова Державної архітектурно-будівельної інспекції України звернутися до суду першої інстанції із цивільним позовом щодо проведення перебудови самочинно збудованого автомобільного гаража у відповідності до вимог ДБН 360-92*, є протиправною та суперечить ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відтак, інспекція усувається від виконання своїх прямих функціональних обов'язків.

15. Відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити позивачеві у задоволені позову повністю.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанції виходили з такого.