Ухвала КАС ВП від 28.02.2018 року у справі №826/16189/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2018 року

Київ

справа №826/16189/13-а

адміністративне провадження №К/9901/21465/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Шипуліної Т.М. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. розглянув у порядку письмового провадження справу №826/16189/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квест Інвент Нетворк» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою. Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0000902201 та №0000912201.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 у справі №826/16189/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квест Інвент Нетворк» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з підстав, передбачених пунктом 1 та 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

У заяві відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2013, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.06.2017 відкрито провадження за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 у справі №826/16189/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квест Інвент Нетворк» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У зв'язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І, Хохуляк В.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. від 28.02.2018 заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 у справі №826/16189/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квест Інвент Нетворк» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Суд перевірив матеріалами справи наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди встановили, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі місті Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Квест Івент Нетворк» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Палаццо» за період з 01.04.2012 по 30.09.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 139.1.6, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному формуванні витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» послуг з проведення PR-акції; організації технічного забезпечення зйомок; організації та проведення розважального заходу «зйомки кіно»; організації та проведення семінару; проведення інструктажів та консультування гравців; організація та проведення навчань «Робота в команді»; розробка та виготовлення декорацій; організація та проведення змагань; консалтингові послуги, щодо проведення тренінгів; матеріально-технічне забезпечення Українського Форуму інтернет-діячів; проведення маркетингового дослідження серед спеціалістів медичної галузі; а також з придбання підрядних послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Палаццо».

При цьому, податковий орган обґрунтовує такі висновки з посиланням на акт Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 09.04.2013 №114/22-4/37696574 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2012 по 31.08.2012, в якому вказано про не підтвердження реальності здійснення операцій цього підприємства зі своїми контрагентами. Щодо операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Палаццо», податковий орган посилається на акта Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 09.04.2013 №113/22-4/31748459 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Палаццо» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2012 по 30.06.2012», в якому вказано про непідтвердження реальності здійснення операцій цього підприємства зі своїми контрагентами.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі місті Києва Державної податкової служби складено акт від 21.06.2013 №162/22-205/36633430 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0000912201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 495390,00грн.; від 09.07.2013 №0000902201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 494445,00грн.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції податковий орган посилається на неоднаковість застосування у подібних правовідносинах підпунктів 139.1.6, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 відповідачем подано копію судових рішень Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 у справі №826/17175/14, від 18.02.2015 у справі №826/7923/14, від 23.02.2017 у справі №805/3424/15, від 10.08.2016 у справі №826/8589/15 та зазначає, що у вказаних справах та у справі №826/16189/13 Вищий адміністративний суд, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків за аналогічних обставин.

Крім того, податковий орган посилається на невідповідність ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 у справі №826/16189/13 правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі №826/757/13, згідно якої статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У наданих на підтвердження неоднакового правозастосування судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 у справі №826/17175/14, від 18.02.2015 у справі №826/7923/14, від 23.02.2017 у справі №805/3424/15, від 10.08.2016 у справі №826/8589/15 судом касаційної інстанції зроблено висновки аналогічні викладеній правовій позиції Верховного Суду України. Зокрема, судом зазначено про правомірність визначення податковим органом грошових зобов'язань платнику податків, господарські операції якого з контрагентами не мали реального характеру, оскільки те, що такі контрагенти фактично не могли самостійно здійснювати господарських операцій, мали статус фіктивних підприємств, позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди.

Натомість, у рішенні від 14.02.2017 у справі №826/16189/13, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції погодився із висновком судів попередніх інстанцій, що операції між позивачем та його контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Палаццо» фактично здійснювались та мали реальний характер. Зазначені обставини також підтверджуються належними первинними бухгалтерськими документами. Суди дійшли висновку, що первинні бухгалтерські документи (податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, аудіовізуальні матеріали) відображають реальність таких операцій та складені відповідно до вимог податкового законодавства.

При цьому, суд звертає увагу, що податковий орган ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи судами не посилався на наявність кримінальних справ стосовно контрагентів позивача чи на заперечення ними здійснення господарської діяльності. Матеріали справи не містять доказів проведення позивачем господарських операцій з підприємствами, які мають фіктивний статус та здійснюють нелегальну діяльність.

Таким чином, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду відповідних справ.