Ухвала КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №826/8107/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №826/8107/16

адміністративне провадження №К/9901/26989/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Григоровича П.О. від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., Кобаля М.І. від 11 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київського міського голови Кличка В.В., Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМР) про визнання протиправною бездіяльності Київського міського голови Кличка В.В., яка полягає у невнесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу щодо:

- земельної ділянки № 1 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням від 01 грудня 2015 року № 1, зареєстрованим у КМР за вх. № 08/М-11751;

- земельної ділянки № 2 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням від 01 грудня 2015 року № 2, зареєстрованим у КМР за вх. № 08/М-11750;

- земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням від 01 грудня 2015 року № 6, зареєстрованим у КМР за вх. № 08/М-11746;

- земельної ділянки № 9 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням від 01 грудня 2015 року № 9, зареєстрованим у КМР за вх. № 08/М-11743;

- земельної ділянки № 1 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням від 13 січня 2016 року № 1, зареєстрованим у КМР за вх. № 08/М-226;

- земельної ділянки № 3 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням від 13 січня 2016 року № 3, зареєстрованим у КМР за вх. № 08/М-228;

- земельної ділянки № 4 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням від 13 січня 2016 року № 4, зареєстрованим у КМР за вх. № 08/М-229;

- земельної ділянки № 9 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням від 13 січня 2016 року № 9, зареєстрованим у КМР за вх. № 08/М-234.

Також при зверненні до суду першої інстанції позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в загальному розмірі 36198,40 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем у порушення вимог чинного законодавства безпідставно не внесено клопотання позивача на розгляд на пленарному засіданні Київської міської ради.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року, адміністративний позов задоволено, а у стягненні на користь позивача з відповідача заявлених витрат на правову допомогу - відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землевідводу за клопотаннями позивача не були внесені на пленарне засідання Київської міської ради у строки, визначені законодавством, внаслідок чого, відповідно й не були своєчасно розглянуті.

Відмовляючи у присудженні на користь позивача заявлених ним витрат на правову допомогу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідності до матеріалів справи правова допомога, надана позивачу, включає лише складання для нього позовних заяв, але компенсація таких витрат чинним законодавством не передбачена, оскільки складання позовної заяви не належить до процесуальних дій.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року в частині відмови у стягненні на користь позивача з відповідача заявлених витрат на правову допомогу, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить змінити наведені рішення судів попередніх інстанцій у відповідній частині та задовольнити адміністративний позов повністю.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що складання позовних заяв, апеляційної скарги не є процесуальною дією, відповідно, витрати на складання позовних заяв та апеляційної скарги не входять до складу витрат, пов'язаних із розглядом справи, у зв'язку з чим не підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Право на компенсацію витрат, пов'язаних зі складанням позовних заяв та апеляційної скарги, скаржник обґрунтовує посиланням на статті 90, 94 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), науковий висновок Верховного Суду України у справі № 21-1199а17.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник ставить питання про компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку із поданням касаційної скарги.

Від Київського міського голови, Київської міської ради відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходили, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Київської міської ради в порядку статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) з клопотаннями від 01 грудня 2015 року №№ 1, 2, 6, 9, від 13 січня 2016 року №№ 1, 3, 4, 9, в яких просив надати йому дозвіл на розробку проекту землевідводу земельних ділянок відповідно до графічних матеріалів, орієнтовними розмірами по 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розглянувши дане питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний строк з прийняттям об'єктивного та обґрунтованого рішення.

У місячний термін з дати звернення та станом на час розгляду даної справи в суді першої інстанції зазначені клопотання позивача не були винесені на пленарне засідання сесії КМР, зокрема, до порядку денного ради.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.