Ухвала КАС ВП від 04.03.2018 року у справі №820/4605/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 травня 2018 року

справа №820/4605/17

адміністративне провадження №К/9901/30642/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у складі головуючого судді Заічко О.В. та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів Спаскіна О.А., Сіренко О.І., Любчич Л.В. у справі №820/4605/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив скасувати наказ заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області від 27 вересня 2017 року №5136 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки".

15 листопада 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, позов задоволено у повному обсязі. Скасовано наказ заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 5136 від 27 вересня 2017 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки".

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов з огляду на положення статей 73, 75, 78 Податкового кодексу України, висновувався на відсутності дотримання податковим органом порядку формування запитів на отримання інформації, що запитувалась, безпосередньо відсутності чітко сформованих змістовних підстав, з якими відповідач пов'язував можливість допущених порушень позивачем податкового законодавства для призначення та проведення перевірки.

28 лютого 2018 року відповідачем подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій посилаючись на необґрунтованість судових рішень, внаслідок неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанови судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволених вимог у повному обсязі.

Доводи касаційної скарги обґрунтовує законністю прийнятого відповідно до вимог податкового законодавства наказу, жодні права позивача у даних правовідносинах не порушує, оскільки названий наказ податкового органу вичерпав свою дію у часі.

29 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано із Харківського окружного адміністративного суду справу № 820/4605/17.

Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, не скористався, що не перешкоджає розгляду та вирішення справи по суті.

Жодний з учасників справи у судове засідання не прибув, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що обумовлює розгляд справи у порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної скарги не відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на адресу позивача податковим органом направлені запити про надання інформації та їх документальне підтвердження від 07 грудня 2016 року № 6773/10/20-40-14-08-18, від 20 лютого 2017 року № 1271/10/20-40-14-08-18, від 31 липня 2017 року № 11557/10/20-40-14-11-18, від 03 серпня 2017 року № 12047/10/20-40-14-11-18.

Позивачем листами від 28 серпня 2017 року № 317, від 30 серпня 2017 року № 323 надані відповіді на останні два запити податкового органу, в яких зазначено, що у вказаних запитах не наведено жодної із підстав, визначених положеннями Податкового кодексу України, для направлення таких запитів, проте, запитується фактично інформація по постачальникам.

Керуючись пунктом 20.1.4 пунктом 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, п. 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області винесено наказ № 5136 від 27 вересня 2017 року про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства у період з 27 вересня 2017 тривалістю 5 робочих днів.

Уповноваженими перевіряючими відповідача здійснено вихід за податковою адресою підприємства позивача, проте, внаслідок неможливості вручення наказу на проведення перевірки та направлень через відсутність посадових осіб позивача, складено акт про останнє від 27 вересня 2017 року № 3138/20-40-14-11-11, а також складено акт від 28 серпня 2017 року № 3193/20-40-14-11-11 про відмову у доступі на перевірку.

Зазначені фактичні обставини встановлені судами попередніх інстанції не є спірним між сторонами.