ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2018 року
Київ
справа №819/2147/13-а
адміністративне провадження №К/9901/11314/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року у справі № 819/2147/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Дружба" до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Дружба" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, заявник, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2013 року №0000021500, №0000031500 № 0000051500 та №0000061500.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року позов Товариства задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2013 року №0000031500, №0000051500 та №0000061500, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В частині задоволених позовних вимог, суд обґрунтував своє рішення тим, що до позивача не підлягає застосуванню штраф, встановлений ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки податковим законодавством не передбачено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства. В частині відмови в задоволенні позовної вимоги, суд дійшов висновку, про не дотримання позивачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, що своєчасного подання податкової звітності, а тому застосування до нього санкцій, передбачених підпунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України є обґрунтованим.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
Рішення суду обґрунтовано тим, що пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України передбачає лише пільгу для сільськогосподарських підприємств, із спеціальним режимом оподаткування, щодо залишення сум податку на додану вартість у розпорядженні підприємства, поряд з цим, нормами податкового законодавства такі підприємства не звільняються від обов'язку дотримуватись під час перерахування коштів на спецрахунок граничних строків сплати податкових зобов'язань, визначених пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а також від відповідальності, яка передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у вигляді штрафу за їх порушення.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12 вересня 2017 року касаційну скаргу позивача задовольнив, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року скасував та залишив в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року Бучацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених п. 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 30 січня 2018 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.
Ухвалою Верховного Суду від 2 лютого 2018 року заяву Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року у справі №819/2147/13-а було залишено без руху.
Бучацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області у визначені в ухвалі строк усунула недоліки заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2018 року відкрито провадження у справі №819/2147/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Дружба" до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року.
Розгляд заяви контролюючого органу здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У заяві контролюючий просить переглянути вказану ухвалу Вищого адміністративного суду України посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а саме неоднакове застосування норм пункту 203.2 статті 203, пунктів 209.1, 209.2 статті 209, пункту 126.1 статі 126 Податкового Кодексу України, пункту 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11 щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2015 року (№ К/800/53401/14), 9 червня 2015 року (№ К/800/53783/15) та постанову Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року (№К/800/12756/15), які, на думку контролюючого органу, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права.
Сервіси для юристів