Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №823/795/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №823/795/17

адміністративне провадження №К/9901/2159/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року (Головуючий суддя Гаврилюк В.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року (головуючий суддя Карпушова О.В., судді: Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі №823/795/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України (в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України від 28 квітня 2017 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення;

- зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ним надано усі необхідні документи, які підтверджують безпосередню участь у зоні проведення антитерористичної операції, та які визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413. Проте, відповідачем було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, що, на думку позивача, є неправомірним.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року, позов задоволено, а саме:

- Визнано незаконним та скасовано рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України від 28 квітня 2017 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій,

- Зобов'язано комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення,

- Зобов'язано комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що станом на час виникнення спірних правовідносин, майор податкової міліції ОСОБА_1 працював в органах податкової поліції та займав посаду заступника начальника відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Черкаській області.

Наказом ДФС України "Про відрядження працівників податкової міліції" від 08 червня 2016 року №2277-о позивача було відряджено до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області.

Відповідно до копії витягу з наказу Першого заступника Голови Служби - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №036 від 21 липня 2016 з 09 червня 2016 року ОСОБА_1 був залученим до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей і відрядженим в район її проведення з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях.

Наказом ДФС України від 12 жовтня 2016 №3369-о позивач був відкликаний з відрядження до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області з 24 жовтня 2016 року.

Згідно з Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 10 лютого 2017 року № 355/99-99-21-10-01-188, майор податкової міліції ОСОБА_1 в період з 9 червня по 24 жовтня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. У цій довідці вказано, що вона є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.

19 грудня 2016 року позивач звернувся до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України про встановлення йому статусу учасника бойових дій, яка своїм рішенням від 28 квітня 2017 №5947/С/99-99-04-04-01-14 відмовила в наданні такого статусу у зв'язку з тим, що надання статусу учасника бойових дій іншим працівниками ДФС, крім осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції без внесення змін до чинного законодавства не вбачається за можливе.

Суди визнали таку відмову неправомірною, виходячи з наявності у позивача права на отримання статусу учасника бойових дій як особі, яка безпосередньо приймала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведенні і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджено відповідними доказами. З цих підстав суди дійшли висновку, що Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, приймаючи оскаржуване рішення, діяла не на підставі, в межах повноважень та не у спосіб передбачений чинним законодавством України, що свідчить про незаконність та безпідставність оскаржуваного рішення.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фіскальна служба Україна подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно із пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" статус учасника бойових дій може бути наданий виключно особам рядового і начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС. Позивач, як співробітник податкової міліції у званні майора податкової поліції, до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м. Київ, м. Краматорськ, м. Словянськ) ДФС позивач не відряджався, а отже службу у підрозділі оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції не проходив, що свідчить про відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій. Крім того, скаржник зазначає, що зобов'язавши Комісію прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій та видати йому посвідчення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, фактично взяв на себе повноваження Комісії.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.