Ухвала КАС ВП від 28.11.2018 року у справі №814/2156/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2018 року

м. Київ

справа №814/2156/16

адміністративне провадження №К/9901/17864/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Гриціва М.І.,

розглянув в порядку письмового провадження справу №814/2156/16 за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (колегія у складі суддів Скрипченка В.О., Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.) у справі №814/2156/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Миколаївській області визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу.

І. РУХ СПРАВИ

1. 21 жовтня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування постанови №9-НП від 07.10.16 про накладення штрафу в сумі 87000 грн.

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2016 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Миколаївській області про накладення на позивача штрафу в сумі 87000,00 грн. №9-НП від 07.10.2016.

3. Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Управління Держпраці у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою повністю відмовити у задоволені адміністративного позову ФОП ОСОБА_1

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області задоволено повністю, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено повністю.

5. 26.10.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2016 року.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.12.2017 відкрито провадження у справі. Станом на 12.12.2018 відзив від Відповідача не надходив.

7. Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою Верховного Суду від 20.12.2018 в його задоволенні було відмовлено.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 18.03.2014. Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Свою діяльність підприємець ОСОБА_1 здійснює у тому числі через магазини «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташовані у м. Вознесенську.

9. В період з 13.09.2016 по 16.09.2016 Управлінням Державної служби України з питань праці у Миколаївській області здійснено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства з питань праці.

10. Під час перевірки інспекторами встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 створено робоче місце «продавець продовольчих товарів» у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» м. Вознесенськ. В період з 11.09.2016 до 13.09.2016 до роботи на посаді «продавець продовольчих товарів» у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_1 було допущено ОСОБА_3, а 24.07.2016, 27.07.2016 та 28.07.2016 до роботи продавця в палатці за адресою: АДРЕСА_1, було допущено ОСОБА_4, з якими трудовий договір не укладався, повідомлення до органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не надходило.

11. 07.10.2016 заступником начальника Управління Держпраці у Миколаївській області винесено постанову про накладення штрафу №9-НП, відповідно до якої фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченого абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 87000 гривень.

12. Крім того, за результатами перевірки працівниками Управління Держпраці у Миколаївській області за цим фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, та направлений для розгляду по суті до Вознесенського міськрайонного суду.

13. 24.10.2016 постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївській області фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП - та накладено стягнення у виглядi штрафу в сумі 8500 гривень.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що жодних порушень норм діючого законодавства про працю, а саме ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, не допускав і викладені у постанові факти не відповідають дійсності, адже ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не працювали продавцями у магазинах та у торговельних палатках позивача. Відповідач заперечив з мотивів відповідності його рішень вимогам законодавства України та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

15. Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що під час перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовував працю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допустив їх до виконання роботи продавців у власних магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2». Факт фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) підтверджується поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, інших осіб, а також поясненнями самого ОСОБА_1, який лише визнав факт допуску зазначених осіб до роботи, але вважав це стажуванням, що не передбачено діючим законодавством.

16. Крім того, відповідач послався на постанову Вознесенського міськрайонного суду від 24.10.16, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41, ч.3 ст.41 КУпАП, та яка набула законної сили.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ