Ухвала КАС ВП від 05.11.2018 року у справі №802/1728/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

Київ

справа №802/1728/16-а

адміністративне провадження №К/9901/37647/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Чернюк А.Ю. від 05 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Боровицького О. А., суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. від 18 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій (далі - відповідач/Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області від 20 квітня 2016 року №0024151701.

Обґрунтовуючи позовну заяву, посилався на безпідставність висновків відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2014 рік, оскільки прощення суми заборгованості відповідно до укладеного кредитного договору банком не здійснювалося, а в рахунок її погашення звернено нерухоме майно на підставі договору іпотеки.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області від 20 квітня 2016 року №0024151701.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що анульована (прощена) кредитором сума процентів за користування кредитом не є додатковим благом й, як наслідок, не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу платника податку.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив про помилковість позиції судів, оскільки позивач у 2014 році отримав дохід в сумі 1 299 919, 43 грн. (в тому числі сума прощеного боргу по тілу кредиту - 1 125 840, 41 грн., відсотки банку за тілом кредиту - 174 079, 02 грн.), який підлягав оподаткуванню як додаткове благо відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), однак відповідні зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб задекларовані ним та сплачені не були.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Так, судами встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з АТ «ОТП Банк» фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року відповідачем складено акт від 07 квітня 2016 року №374/1305/24550114850, яким встановлено порушення позивачем вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 191 149, 27 грн.

На думку відповідача, позивач, перебуваючи у договірних взаємовідносинах з АТ «ОТП Банк», у 2014 році отримав дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу в сумі 1 299 919, 43 грн., в т.ч. сума прощеного боргу по тілу кредиту становить 1 125 840, 41 грн., а сума 174 079, 02 грн. - відсотки банку за тілом кредиту.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2016 року №0024151701, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування», в розмірі 238 936, 59 грн., в тому числі за основним платежем - 191 149, 27 грн. та за штрафні (фінансовими) санкціями - 47 787, 32 грн.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є вичерпним.