ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
21.03.2018 Іменем України К/9901/3803/17 815/4300/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Транс Логістік»
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2017
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017
у справі № 815/4300/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Транс Логістік»
до Головного управління ДФС в Одеській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Транс Логістік» (далі - позивач, ТОВ «Ойл Транс Логістик») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2017 № 0008204001, стягнути з відповідача судові витрати.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.07.2017 № 0008204001; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ТОВ «Ойл Транс Логістік» судові витрати у розмірі 2880 грн.
Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції переглядалося лише в частині судових витрат.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 в частині стягнення судових витрат, скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, в частині розподілу судових витрат ухвалити нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ТОВ «Ойл Транс Логістік» судові витрати в загальному розмірі 17 440 грн., а саме 8960 грн. витрат на правову допомогу при розгляд справи в суді першої інстанції, 1600 грн. судового збору за подачу позову до суду першої інстанції, 1760 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, та судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 120 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ТОВ «Ойл Транс Логістік» судові витрати.
Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій невірно здійснено розрахунок судових витрат та безпідставно відмовлено у відшкодуванні судових витрат на правову допомогу, які надавалися позивачу поза межами судового засідання - складання позову та письмових пояснень у справі, позаяк законодавством не встановлено обмежень щодо видів правової допомоги, витрати за надання якої компенсуються стороні. Крім того, сума витрат на правову допомогу є обґрунтованою, пропорційною до предмету спору, безпосередньо пов'язано з розглядом даної справи, а відтак має бути відшкодована позивачу.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів суду апеляційної інстанції, дійшов висновку, що компенсації підлягає не вся заявлена сума витрат на правову допомогу, а лише її частина у розмірі 1280 грн., оскільки сумарна участь представника у судових засіданнях складає не три години, як зазначено в акті прийому-передачі наданих послуг, а 49 хвилин. Крім того, підготовка позову, складання пояснень, надання консультацій тощо не підлягають компенсації відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішень судів попередніх інстанцій) витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Враховуючи викладене, фактично понесені стороною, на користь якої ухвалено судове рішення в адміністративній справі, витрати на правову допомогу у такій справі підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на підставі рішення суду.
Сервіси для юристів