ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №826/16848/16
адміністративне провадження №К/9901/41597/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргуОСОБА_2на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2017 (суддя: Келеберда В.І)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017(колегія у складі суддів: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)у справі№ 826/16848/16за позовомОСОБА_2доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києвапровизнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), про скасування податкових-повідомлень рішень відповідача від 10.10.2016 №0037761306 та №0037771306.
Обґрунтовуючи позов вказується, що відповідно до положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Відтак вважає, що прощена сума боргу не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, а тому податкове-повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, вважає, що відповідачем порушені процедурні приписи в процесі проведення перевірки, оскільки він завчасно не був повідомлений про її проведення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у задоволені позову відмовлено, у зв'язку із тим, що прощена сума кредиту позивачу є його доходом, який підлягає оподаткуванню.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Серед інших доводів, які ним вказувались у позові та не потребують додаткового наведення, він зазначає, що загальна сума, яка прощена банком в половині складається з процентів, які, виходячи із сталої позиції касаційного суду не є доходом, а тому не підлягає оподаткуванню.
Письмового відзиву на касаційну скаргу позивача до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.08.2016 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період 01.01.2013 по 31.12.2013.
За результатами такої перевірки, складено акт згідно із висновками якого, позивачем не подано декларації про отримані доходи за 2013 рік, у результаті чого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 149955,13 грн.
У зв'язку із чим, відповідачем, - 10.10.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0037761306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 149955,13 грн. за основним платежем та у розмірі 37488,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0037771306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.
Судами також встановлено, що вказаному передував факт не відображення у податковій звітності та несплати позивачем податку з доходів фізичних осіб з суми боргу анульованого кредитором, - ТОВ «Кей-Колект», право вимоги отримано було від Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».
Погоджуючись із позицією контролюючого органу, суди попередніх інстанцій зауважили про порушення позивачем вимог ПК України.
Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу позивача в межах її доводів, вважає висновки судів попередніх інстанцій про законність податкових повідомлень-рішень ДПІ передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Так, позивач зазначав про порушення процедури проведення невиїзної перевірки, як одну із підстав визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, судами попередніх інстанцій взагалі залишено поза увагою доводи позову в цій частині.
Крім того, згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Втім у відповідності до підпункту 165.1.49 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (підпункт 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України).
Сервіси для юристів