ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2018 року
Київ
справа №817/705/16
касаційне провадження №К/9901/27658/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Інспекція) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 (суддя - Сало А.Б.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 (головуючий суддя - Жизневська А.В., судді - Котік Т.С., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Агроресурс» (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (далі - Казначейство) про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У травні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції та Казначейства, у якому з урахуванням уточнень просило стягнути з Державного бюджету України в особі Казначейства на користь Товариства пеню у сумі 261708,36 грн. за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість із бюджету.
На обґрунтування позову Товариство зазначило, що невиконання відповідачами своїх обов'язків, встановлених вимогами пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України порушило право Товариства на своєчасне отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яке підлягало стягненню як заборгованість бюджету, з нарахуванням на неї пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за період з 05.06.2015 по 30.12.2015.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 08.08.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016, позов задовольнив: стягнув з Державного бюджету України в особі Казначейства на користь Товариства пеню у сумі 261708,36 грн. за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість із бюджету.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що Товариство виконало усі необхідні умови для своєчасного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, розмір якого підтверджений Інспекцією, тоді як податковий орган не вчинив визначених законом дій, спрямованих на своєчасне перерахування Товариству бюджетного відшкодування, з огляду на що невідшкодована своєчасно сума податку на додану вартість вважається бюджетною заборгованістю, на яку нараховується пеня, на стягнення якої Товариство має право.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 18.01.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не було надано належної правової оцінки положенням Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розрізі платників, які мають право на бюджетне відшкодування, за податковими деклараціями у сумі 100 тис. грн. і більше, затвердженого наказом ДПС України від 06.11.2012 № 991, згідно з якими інформація про можливі обсяги відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами формується та надається підрозділами прогнозування, аналізу, обліку та звітності до податкового органу обласного рівня на 10-й робочий день місяця.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.11.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 20.11.2018.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив судові рішення у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 19.03.2015 Товариство подало до Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (вх. №9043326326), в якій задекларувало такі показники: від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту - 508171,00 грн. (ряд. 19); сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку - 508171,00 грн. (ряд. 23.2); сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, - 7069572,00 грн. (ряд. 30).
Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок, за лютий та березень 2015 року, за результатом якої складено акт від 26.05.2015 № 432/17-16-15-01/24175498, за висновками якого: перевіркою не встановлено порушень при відображенні Товариством у декларації за лютий 2015 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 479381,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рядку 23.2 у сумі 479381,00 грн. та у рядку 30 у сумі 1000228,00 грн.; перевіркою не встановлено порушень при відображенні Товариством у декларації за березень 2015 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 666739,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рядку 23.2 у сумі 666739,00 грн.
14.07.2015 Інспекція направила на адресу Головного управління ДФС у Рівненській області інформацію по Товариству, в якій зазначила, що сума податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 1479609,00 грн. підтверджена до відшкодування за результатами акту перевірки та обліковується в переплаті по картці особового рахунку платника. Товариство з цією сумою було включене до Інформації про можливі обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами суб'єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, за податковими деклараціями, наданими на умовах дії Податкового кодексу України станом на 14.07.2015.
25.12.2015 Інспекція отримала від Головного управління ДФС у Рівненській області лист №/7/17-00-15-01011 від 24.12.2015 з Узагальненими матеріалами щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розрізі декларацій у сумі 100 тис. грн. і більше по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, до яких Товариство було включене без жодних застережень.
На підставі вказаного листа, Інспекція склала довідку за ф. №А2 про підтвердження бюджетного відшкодування Товариства по декларації за лютий 2015 року в сумі 1479609,00 грн., на підставі якої сформувала висновок на відшкодування та передала його до Казначейства, яке перерахувало кошти в сумі 1479609,00 грн. з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок Товариства в обслуговуючому банку 30.12.2015.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з пунктом 200.11 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція за результатами перевірки визнала право Товариства на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість і підтвердила достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми у розмірі 1479572,00 грн., проте не подала у визначений законодавством строк до органу Казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, з огляду на що до дати бюджетного відшкодування (30.12.2015) вказана сума була бюджетною заборгованістю.
Сервіси для юристів