ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №520/13564/2020
касаційне провадження № К/9901/40671/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Любчич Л.В.; судді: П`янова Я.В., Спаскін О.А.)
у справі № 520/13564/2020
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про скасування податкових повідомлень-рішень, рішень,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач, платник, підприємець) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18 березня 2020 року № 0004923306; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», від 18 березня 2020 року № 0004893306; податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2020 року № 0005493306, № 0005473306, № 0005483306, № 0005523306, № 0005543306, № 0005593306, № 0005573306, № 0005583306.
Рішенням від 01 квітня 2021 року Харківський окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані акти індивідуальної дії є обґрунтованими та такими, що прийняті на підставі та у межах чинного законодавства, тому не підлягають скасуванню з огляду на те, що позивач в порушення підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України) здійснив перехід на спрощену систему оподаткування двічі протягом календарного року з 01 жовтня 2016 року по 01 жовтня 2017 року.
Постановою від 27 вересня 2021 року Другий апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що позивачем не приймалось рішення щодо переходу на спрощену систему оподаткування, а було подано заяву щодо обрання такої системи як новозареєстрованої Фізичної особи-підприємця в порядку підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України, у зв`язку з чим є помилковим висновок суду першої інстанції щодо порушення платником порядку переходу на спрощену систему оподаткування та, як наслідок, про обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних санкцій.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не були застосовані правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23 липня 2020 року у справі № 820/6440/16, від 19 травня 2020 року у справі № 825/389/17, від 21 травня 2020 року у справі № 802/1744/16-а, від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16, від 05 квітня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, від 28 серпня 2018 року у справі № 804/592/17. Відповідач наголошує, що платник не може повернутись в поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористався своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування в цьому році. Також вказує, що Другим апеляційним адміністративним судом не надано належної оцінки доводам контролюючого органу про наявність кримінального провадження від 29 травня 2020 року № 32020050000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України.
Верховний Суд ухвалою від 29 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області.
02 лютого 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірко ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року, з 30 травня 2017 року по 01 жовтня 2018 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13 вересня 2016 року по 31 січня 2017 року, з 30 травня 2017 року по 01 жовтня 2018 року, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2020 року № 243/05-99-33-06/ НОМЕР_1 .
Відповідно до висновків названого акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником вимог:
підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 49.1 статті 49, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту «в» пункту 176.1 статті 176, підпункту 177.5.2 пункту 177.5, пункту 177.11 статті 177 ПК України, внаслідок неподання податкових декларацій, звітів, декларацій про майновий стан та доходи;
підпунктів 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 2 442 156,27 грн;
Сервіси для юристів