ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2018 року
Київ
справа №819/1383/17
адміністративне провадження №К/9901/23646/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (головуючий суддя:Качмар В.Я., судді: Гідна О.М., Ніколін В.В.)
у справі № 819/1383/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5»
до Головного управління ДФС у Тернопільській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» (далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2017 № 0002861201 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 4044,00 грн. та на 1011,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 19.07.2017 № 0017961201 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 3023,00 грн. та на 1511,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 № 0002861201 та від 19.07.2017 № 0017961201.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду з підстав порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст. 61.1 ст. 61, ст. 62, пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), та залишити в силі постанову суду першої інстанції. У своїй касаційній скарзі відповідач вказує, що ним було правомірно виключено зі складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, які не містять такого реквізиту як код УКТ ЗЕД, а подальше внесення відповідних виправлень до цих накладних надає позивачу право включити такі суми у періоді. в якому такі виправлення були здійснені.
У поданому до суду відзиві на касаційну скаргу, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в актах камеральної перевірки від 27.03.2017 № 894/19-00-12-01/07/38926278 та від 24.04.2017 № 1515/19-00-12-01/07/38926278. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пунктів 198.2, 198.6 ст. 198, пункту 201.1 ст. 201 ПК: завищений податковий кредит за січень. лютий 2017 року на 4044,00 грн. та 3023,30 грн. відповідно, у зв'язку з включенням до його складу сум ПДВ за податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак без зазначення кодів УКТ ЗЕД, у результаті чого занижено ПДВ за січень. лютий 2017 року на 4044,00 грн. та 3023,30 грн. відповідно.
За наслідками перевірок відповідачем стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 № 0002861201 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 4044,00 грн. та на 1011,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 19.07.2017 № 0017961201 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 3023,00 грн. та на 1511,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як встановлено у судовому процесі, позивачем було включено до складу податкового кредиту за січень, лютий 2017 року суми ПДВ на 4044,00 грн. та на 3023,30 грн. відповідно за податковими накладними, в яких були відсутні такий реквізит як код УКТ ЗЕД. Вказані недоліки, за висновком контролюючого органу. позбавляють позивача права на формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними.
Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Сервіси для юристів