ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
20 березня 2018 року
справа №819/777/17
адміністративне провадження №К/9901/4502/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєва І.А., Юрченко В.П.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у складі судді Мартиць О.І. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів Богаченка С.І., Рибачука А.І., Старунського Д.М. у справі № 819/777/17 за позовом Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
18 травня 2017 року Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" (далі Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі перший відповідач у справі), Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі другий відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 грудня 2016 року № 0020921201, № 0020931201, № 0020941201, № 0020951201, № 0020961201, № 0020971201, № 0020981201, № 0021151201, № 0021001201, № 0020991201, № 0020751201, № 0020761201, № 0020771201, № 0020781201, № 0020481201, № 0020511201, № 0020541201, № 0020581201, № 0020361201, № 0020391201, № 0020331201, № 0020341201, № 0020401201, № 0020421201, № 0020431201, № 0020441201, № 0020461201, № 0020611201, № 0020621201, № 0020641201, № 0020661201, № 0020671201, № 0020691201, № 0020711201, № 0020721201, № 0020731201, № 0020741201, № 0020791201, № 0020801201, № 0020811201, № 0020821201, № 0020851201, № 0020871201, № 0020881201, № 0020891201, № 0020901201, № 0020911201, № 0020861201, якими до Підприємства застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з мотивів протиправності їх прийняття, оскільки Державною фіскальною службою України протиправно утворено від'ємний баланс на рахунку Підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що в свою чергу унеможливило реєстрацію податкових накладних в межах строків, встановлених законодавством.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 09 грудня 2016 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що несвоєчасна реєстрація Підприємством податкових накладних за період з 01 жовтня 2015 року по 22 листопада 2016 року сталась у зв'язку з протиправною бездіяльністю Державної фіскальної служби України щодо незарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Тернопільводоканал" виділених сум субвенцій відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків від 03 липня 2015 року № 3, від 30 листопада 2015 року № 23, від 23 грудня 2015 року № 30, яка встановлена судовими рішеннями у справі 826/26189/15.
Другий відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просив скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі податковий орган виклав зміст положень пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України, пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 569, при цьому, жодних мотивів стосовно того, в чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, відповідач не навів.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають, вони прийняті з додержанням норм матеріального права.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно установили, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних Комунального підприємства «Тернопільводоканал» за період з 01 жовтня 2015 року по 22 листопада 2016 року, результати якої оформлено актом від 28 листопада 2016 №4759/19-18-12-01 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що згідно з ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" податкові накладні, виписані Підприємством, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість за жовтень - грудень 2015 року та січень - листопад 2016 року, перелік яких наведено в акті перевірки, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації 4788 податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 1 785 954,55 грн., що підтверджено інформацією з Єдиного реєстру податкових накладних.
На підставі акта перевірки та відповідно до вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України першим відповідачем 09 грудня 2016 року за порушення положень статті 201 цього Кодексу прийнято сорок вісім податкових повідомлень-рішень, якими до Підприємства застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, 20%, 30%, 40% в залежності від кількості днів порушення терміну реєстрації податкових накладних, на загальну суму 444592,34 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
Сервіси для юристів