Ухвала КАС ВП від 24.06.2018 року у справі №813/3978/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

Київ

справа №813/3978/17

адміністративне провадження №К/9901/53375/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича фірма «Орус»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (судді - Бруновська Н.В., Гулид Р.М., Кузьмич С.М.)

у справі №813/3978/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича фірма «Орус»

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича фірма «Орус (далі Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області (далі ДФС) від 12.10.2017.

Позов мотивовано тим, що відповідачем застосовано до Товариства штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» поза межами встановленого статтею 250 Господарського Кодексу України строку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року (суддя-Карпяк О.О.) позов задоволено:

-визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 12.10.2017 року №0017961403;

-стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 1 600 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 задоволено апеляційну скаргу ДФС, постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог невірно застосувавши положення статті 250 Господарського Кодексу України.

ДФС у своїх запереченнях вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної ДФС документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, складено акт від 20.09.2017.

В акті викладено висновки контролюючого органу зокрема про те, що під час перевірки діяльності позивача виявлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження ( ненадходження) товару по імпорту від фірми-нерезидента Infa Nutzfahrzeuge GmbH (Deutchland) по контракту від 19.07.2013 року №03/13, від фірми нерезидента Al Najdain FZE (OAE) по контракту від 22.04.2013 року №02/13.

На підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 12.10.2017 ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0017961403, яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 98 179, 99 грн.

Не заперечуючи щодо наявності в діяльності Товариства порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо строків та умов завершення імпортної операції, позивач оскаржує законність прийнятого ДФС повідомлення-рішення виключно з підстав його прийняття поза межами встановленого статтею 250 Господарського Кодексу України терміну.

Статтею 250 Господарського Кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення позивачем зовнішньоекономічних контрактів) визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.