ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2018 року
м. Київ
справа №804/1510/16
адміністративне провадження №К/9901/23411/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді: Анцупова Т.О., Кравчук В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Еліона» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017р. (суддя - Кравцов О.В.) у справі №804/1510/16 (К/800/4390/17) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліона» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
У березні 2016р. ТОВ «Еліона» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 17.02.2016р. № 13-СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та необґрунтованістю оскаржуваного рішення відповідача, оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт скасована з підстав наведення в декларації недостовірних даних, проте, які саме дані виявились недостовірними відповідачем не зазначено, позивач наполягає на дійсності та правомірності всіх наведених даних.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2016р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровської області від 17.02.2016р. №13-СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2016р. скасовано та ухвалено нову, якою у позові відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Еліона» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017р., на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд касаційної інстанції відмовляючи у відкритті касаційного провадження у даній справі, погодився з висновками суду апеляційної інстанції що Товариство навело недостовірні дані в декларації про початок будівельних робіт, оскільки дані стосовно мети відведення земельної ділянки, площі земельної ділянки, переданої в оренду та суборенду, а також стосовно площі забудови не відповідають даним, зазначеним ТОВ «Еліона» у Декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.07.2014 №ДП 083142030679. Крім того, недостовірність інформації, яка зазначена ТОВ «Еліона» у Декларації полягає також у відсутності містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва «Будівництво торгівельного центру по вул. Дмитра Донського, 2а у м. Дніпропетровську», оскільки вихідні дані, а саме містобудівні умови та обмеження на будівництво саме торгівельного центру за вказаною адресою уповноваженим органом Дніпропетровської міської ради не видавались.
Також касаційний суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідач мав законні підстави для прийняття спірного рішення про скасування реєстрації Декларації №13-СК від 17.02.2016р., оскільки скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.07.2014р. №ДП 083142030679, обумовлено доведеним належними доказами фактом подання позивачем, замовником будівництва, недостовірних даних, наведених у цій Декларації.
У серпні 2017 року ТОВ «Еліона» (в порядку глави 3 розділу ІУ КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017р.) звернулось до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017р. у справі №804/1510/16 (К/800/4390/17) на підставі пункту першого частини 1 статті 237 КАС України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статей 36, 38, 39-1 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 9, 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 та Додатку №2 до цієї постанови.
У заяві ТОВ «Еліона» просило скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017р., постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017р. та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2016р.
Як на приклад неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права позивач посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014р. №К/800/18943/14, від 15.12.2016р. №К/800/15950/16, від 15.12.2016р. №К/800/49197/15, від 29.05.2017р. №К/800/14503/17, від 01.06.2017р. №К/800/17585/16, від 15.06.2017р. №К/800/8767/17.
У цих рішеннях, серед іншого, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що в контексті норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво об?єкта завершується реєстрацією права власності на об?єкт містобудування, а проведення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у процедурі його створення.
Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. постановою КМ України від 23.05.2011р. №553) окремою та самостійною підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Така перевірка здійснюється протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Водночас у визначений зазначеним Порядком строк Інспекцією не було вжито заходів щодо виявлення порушень, які в подальшому стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
З завершальним етапом створення об'єкту містобудування, тобто реєстрацією права власності, як це передбачено частиною 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», законом, а саме частиною другою статті 331 ЦК України, пов'язується момент набуття права власності на новостворене майно, тобто виникнення правовідносин власності та, відповідно, їх регулювання нормами цивільного законодавства.
Крім того, у зазначених рішеннях суд касаційної інстанції застосував положення частини 2 статі 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва, в зв?язку з чим прийшов до висновку, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт припинила свою чинність з моменту реєстрації декларації про готовність об?єкта до експлуатації.
Ухвалою Верховного Суду України від 21.09.2017р. відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліона» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017р.
У зв'язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції після 15.12.2017р., матеріали заяви передано для розгляду до до Верховного Суду.
За правилами підпукту 1 пункту першого Перехідних положень КАС України (в редакції Закону після 15.12.2017р.) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Сервіси для юристів