Ухвала КАС ВП від 19.02.2020 року у справі №524/1284/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2020 року

Київ

справа №524/1284/17

адміністративне провадження №К/9901/15713/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2017 року (суддя - Нестеренко С.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року (головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Поліцейського роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - Хорольського Максима Олександровича , Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії АР №814307 від 19.02.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП і справу закрити.

В обґрунтування позову посилався на те, що 19 лютого 2017 року о 18 год. 45 хв. в м. Кременчуці по вул. Свіштовській, він керуючи транспортним засобом ВАЗ 21101, р/н НОМЕР_1 був зупинений відповідачем, котрий склав відносно нього постанову, в якій було зазначено, що він (позивач) нібито здійснив обгін ближче ніж за 50 м до пішохідного переходу, чим порушив п. 14.6 «в» ПДР України, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Вважав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки правопорушення не вчиняв. Також вказував, що докази та пояснення якими поліцейський керувався при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не були належними та допустимими.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, позовні вимоги були задоволені частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АР № 814307 від 19 лютого 2017 року, ухвалену поліцейським роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - Хорольським Максимом Олександровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. на користь держави.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що запис, який здійснено при оформленні правопорушення, не містить інформації щодо порушення і відповідно відповідач не може посилатись на нього, як на доказ правопорушення. Також, з матеріалів справи не вбачається який саме засіб відео фіксації був використаний відповідачем, тобто відсутні докази відповідності фіксації частині 1 статті 40 Закону України «Про поліцію». Враховуючи зазначене, суди вказали, що даний доказ не може вважатися доказом отриманим законним шляхом, оскільки він отриманий не у відповідності до вимог спеціальної норми, а саме ст.40 Закону України «Про національну поліцію». Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні дані щодо засобу, яким здійснювалася технічна фіксація правопорушення. З урахуванням наведеного, суди зауважили, що об`єктивні докази, які б достеменно свідчили про скоєне позивачем порушення в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

29 червня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, в якій просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що в силу вимог ч.1 ст.69, ч.2 ст.71, ст.80 КАС України відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції є належним та допустимим доказом в адміністративній справі, на спростування вимог позивача та доведення правомірності дій відповідача під час виконання службових обов`язків.

Сторонами по справі до Суду не було надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.